Росія, яка відмовилася платити членські внески до Парламентської асамблеї Ради Європи і частину боргу якої сплатила Україна (400 тисяч євро із 70 млн євро боргу – ред.), "згадала" про зобов'язання Києва у межах СНД.
"Свій пайовий внесок у єдиний бюджет органів СНД Україна перестала сплачувати ще з 2014 року. На сьогодні сума неперерахованих коштів, тобто фактична заборгованість Києва, становить понад 300 млн рублів ($ 4,608 млн – ред.)", - заявили "Известиям" у Міністерстві закордонних справ РФ.
Розмір заборгованості перед єдиним бюджетом СНД і порядок її погашення визначаються рішенням Ради глав урядів Співдружності, заявляють у російському МЗС. І стверджують, що на сьогодні "такого рішення стосовно України прийнято не було".
Крім цього, в російському дипвідомстві стверджують, що у Співдружності не отримували офіційних повідомлень про вихід України, і де-юре вона залишається учасницею СНД. Насправді ж Україна не є членом СНД, оскільки не ратифікувала її Статут. Підпис України залишається лише під Угодою про створення Співдружності Незалежних Держав.
"Попри неодноразові заяви київської влади про намір розірвати відносини, жодних офіційних повідомлень про вихід України зі Співдружності до Виконкому СНД не надходило. Київ також офіційно не виходив з галузевих рад... Україна де-юре продовжує залишатися повноцінною державою-учасницею СНД", - йдеться в заяві.
У Росії також не бачать жодних перешкод для подальшого повноцінного членства України в СНД і покладають відповідальність за збереження членства України в Співдружності на "політичну волю нової влади".
"Україна регулярно запрошується на засідання вищих статутних органів, інформується про їхні підсумки і т. д.... Жодних перешкод для повноцінної участі України у справах Співдружності немає. Таким чином, питання про продовження роботи у Співдружності цілком залежить від політичної волі нової української влади", - додали в дипвідомстві.
У МЗС РФ також поскаржилися на те, що з 2014 року Україна взяла курс на послідовне зниження активності в СНД, а минулого року закрила представництва при СНД у Мінську та розпочала денонсацію низки угод у межах Співдружності. "Забувши" нагадати, що таке рішення офіційного Києва стало відповіддю на анексію Криму і розв'язану в Донбасі війну.
Нагадаємо, 2 травня 2018 року Рада національної безпеки і оборони підтримала пропозицію щодо припинення участі українських представників у діяльності органів СНД. РНБО доручила Міністерству закордонних справ вжити в установленому порядку заходи щодо припинення дії окремих міждержавних угод.
19 травня президент Петро Порошенко підписав указ, яким остаточно було припинено участь України в роботі статутних органів СНД й зачинилося постійне представництво при цій організації.
Докладніше про "вихід" із СНД читайте у матеріалі Володимира Кравченка "Цивільний шлюб із розрахунком" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".