Катастрофа настала з повномасштабним вторгненням російського лідера Владіміра Путіна в Україну у лютому 2022 року — між двома президентськими термінами Трампа (і тому, з погляду Трампа, у всьому винен Джо Байден). До червня наступного року ця катастрофічна фаза триватиме стільки ж, скільки й Перша світова війна.
Хоча реальна війна (поки що) не охопила всю Європу, втрати значно менші, ніж у 1914-18 чи 1939-45 роках. Проте вони є найбільшими в новітній європейській пам’яті — можливо, понад мільйон. За останні п’ять місяців Росія, попри поширені твердження про її успіхи на полі бою, імовірно втратила 25-25 тисяч убитими чи пораненими — приблизно стільки ж, скільки прибуло на фронт за той самий час.
Президент Трамп справедливо зазначає, що вбивства є "жахливими". Через його агресивний характер люди схильні вважати, що його стурбованість нещира. У нього, безумовно, є й інші мотиви прагнення миру. Він шукає вигідні угоди для своєї країни та себе, зазначає Чарльз Мур, редактор в газеті The Telegraph.
Однак варто прийняти щирість Трампа в його прагненні миру, бо це допомагає зрозуміти його помилки. Він критикує войовничість імперської президентської влади Америки: вона заважає процвітанню і псує американську мрію. Його бачення Гази, наприклад, як нової туристичної Рив'єри, виявляє його як капіталістичну версію пацифіста.
На думку редактора, в цьому і полягає проблема. Проблема миротворців не в їхній щирості, а в їхній наївності. Вони не розуміють, чому хтось може хотіти воювати. "Дайте миру шанс" — це не все, що може сказати справжній миротворець. Справжній миротворець розмовляє з обома сторонами, щоб з'ясувати, де, якщо взагалі, може бути шанс на мир.
Мабуть, найдивовижнішим у підході Трампа до України є його глибока байдужість до відповідних питань, особливо тих, що стосуються України. Ні він, ні його ізоляціоністський віцепрезидент Джей Ді Венс, ні спеціальний посланець президента Стів Віткофф ніколи не були в Україні. Фактично, всі вони заперечують право України самостійно вирішувати своє майбутнє.
"Жоден з них не виявляє інтересу до того, як після перемоги у Другій світовій війні на міжнародному рівні було побудовано європейський мир. Жоден з них, здається, не розуміє, чому доктрина про те, що кордони Європи ніколи не повинні змінюватися силою, є ключем до — або, скоріше, запорукою — тривалого миру. Жоден з них, здається, не вивчав, як ця доктрина була підкріплена після закінчення холодної війни", — додає Мур.
Прихильники Трампа люблять сильних чоловіків, тому вони інстинктивно тяжіють до Владіміра Путіна. Навіть якщо вони не мають корупційних зв'язків з Путіним, вони вважають, що Росія — це велика справа. Вони уявляють, що якщо укласти з ним цю велику угоду, то Америка зможе розділити трофеї, покласти край смертям і припинити накопичувати рахунки.
Путін бачить це і радіє. Його абсолютно необґрунтовані претензії до України є непохитними. Він прекрасно розуміє головну слабкість позиції Трампа — що той відчайдушно прагне угоди. Звідси випливає, що Путін може, по суті, скласти більшу частину її проєкту. Він знає, що Білий дім не ставить під сумнів російську версію історії і ледь розуміє значення того, на що він намагається піти на поступки.
Жоден український уряд не зміг би прийняти мирний план Трампа з 28 пунктів — або щось подібне — і при цьому вижити. Це частина зловісної мети самого плану. Як повідомляється, Віткофф та зять Трампа Джаред Кушнер односторонньо запропонують визнати російський суверенітет над окупованими територіями України під час свого візиту до Кремля наступного тижня. Якщо це станеться, наївний пацифіст Трамп зневажить союзників, порушить усі попередні домовленості та зрадить Україну.
"Все, що може зробити Україна — і чим вона доволі майстерно зайнялася цього тижня в Женеві, — це продовжувати залишатися конструктивною, за допомогою союзників викреслити найгірші з 28 пункти і уникати ролі жертви, на яку в Трампа звично перекладають провину, звинувачуючи в "повній відсутності вдячності"", — пише редактор.
Нещодавня публікація запису приватної розмови між Віткоффом і його російським співрозмовником Юрієм Ушаковим показує, наскільки відчайдушним є Білий дім. Стів радить своєму "другу" Юрію сказати Путіну, щоб під час розмови з Трампом він проявив "повагу до того, що він є людиною миру". Тоді Трамп надасть Стіву "багато простору і свободи дій для укладення угоди".
"Росія виграє незалежно від того, чи буде план Трампа реалізований, чи провалиться. Путін може продовжувати говорити, що цього недостатньо, знаючи, що це спонукає Трампа дати йому ще більше. Він може бути впевнений, що Зеленський, який зараз дестабілізований відставкою своєї правої руки Андрія Єрмака, не може цього прийняти. Тому саме Зеленський, а не Путін, буде підданий різкій критиці з боку уряду США за блокування миру", — вважає Мур.
Редактор підсумовує, що складається враження, що Дональд Трамп, начебто в ім’я миру, збирається спробувати легітимізувати найбільшу в Європі агресивну війну за понад 80 років.
Раніше прессекретар Кремля Дмітрій Пєсков заявив, що у питанні врегулювання ситуації в Україні Росія наразі спілкується виключно зі Сполученими Штатами. Водночас Кремль відкинув участь Європи у переговорах.