Протягом останнього десятиліття Росія активно просуває в Африці проєкти з будівництва атомних електростанцій: “Росатом” заявляє про готовність запропонувати “широкий спектр ядерних рішень, які відповідають різноманітним потребам африканських країн”. Оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко у своїй статті “Росія створює загрозу ядерної катастрофи. Цього разу не в Україні”, пояснює, що насправді стоїть за наміром Росії будувати АЕС у регіоні.
В Африці гостро відчувається дефіцит електроенергії: населення континенту становить 1,37 мільярда людей, і понад 600 мільйонів із них наразі не мають доступу до електроенергії. Попри те, що в Африці розвивають і “зелену” енергетику, водночас в африканських країнах вважають, що ядерна енергетика може задовольнити попит і сприяти розвитку економіки, вирішуючи проблеми дешевої та стабільної електроенергії.
Але, як пояснює Кравченко, для Росії співробітництво у сфері мирного атома — це частина довготривалої стратегії з посилення політичної присутності в Африці, контролю над стратегічними галузями економіки й доступу до корисних копалин.
“Контракти на будівництво АЕС передбачають також підготовку персоналу, постачання ядерного палива, вивезення ядерних відходів… Це означає, що країни надовго будуть прив’язані до Росії. Своєю чергою, ця технологічна залежність забезпечує політичний вплив Москви”, — сказав у коментарі ZN.UA експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак.
Тобто, такий політичний вплив пізніше можна конвертувати, зокрема й у голосування африканських країн в ООН щодо українських резолюцій.
Оскільки після повномасштабного вторгнення РФ в Україну ефективність російських “Газпрому” та “Рособоронсервісу” як інструментів фінансування зовнішніх операцій знизилася, Кремль зробив ставку на “Росатом”, адже ця держкорпорація, за винятком деяких її підприємств, не потрапила під західні санкції. Пояснюється це тим, що “Росатом” — одна з небагатьох компаній у світі, яка опанувала весь ядерний паливний цикл (збагачення, виробництво палива, переробку), і багато країн залежать від російського ядерного палива.
Таким чином, Росія як спосіб розширення свого впливу використовує не лише вагнерівців, постачання зброї та агресивну інформаційну кампанію, а й АЕС.
Російська держкорпорація “Росатом”, як відомо, вже будує в Єгипті АЕС Ель-Дабаа”, яку планують ввести в експлуатацію 2026 року. Компанія також підписала угоди “про співробітництво у використанні атомної енергії в мирних цілях” із двома десятками держав Африки — Бурунді, Ганою, Руандою, Ефіопією та іншими. З деякими країнами обговорюються проєкти будівництва АЕС. Крім того, в Росії ядерні спеціальності опановують понад дві тисячі студентів із країн регіону.
А після того, як у Буркіна-Фасо, Малі, Нігері відбулися військові перевороти й хунти, які захопили владу, заблокували військову й політичну співпрацю з США та Францією, а також зміцнили відносини з РФ, “Росатом” провів переговори про будівництво АЕС у регіоні Сахелю. Російська компанія підписала меморандум про взаєморозуміння щодо будівництва АЕС з Буркіна-Фасо та обговорила план будівництва атомної електростанції з Малі.