У світі важко знайти країни, близькі до України за фундаментальними параметрами, де були б проведені успішні реформи і звідки можна було б наймати досвідчені кадри реформаторів, а найбільш близьким до нас є досвід країн Латинської Америки.
Про це пише в своїй статті для DT.UA старший економіст CASE Україна, член Несторівської групи Володимир Дубровський.
"Навіть побіжний погляд на позицію України серед сусідів по планеті змушує одразу ж відкласти подалі досвід (хоч який успішний у своїх умовах!) країн Східної Азії, Північно-Західної Європи (включно з Німеччиною), англосаксонських та інших протестантських; країн з авторитарною культурою, сильними державними інститутами, "лідерських", тощо. Зокрема, треба забути (за всієї успішності їхнього досвіду) про Корею з Сінгапуром: і за своїми фундаментальними особливостями, і за початковим станом, і за багатьма іншими параметрами важко знайти країни, менш схожі на Україну. Та й взагалі у нас, на відміну від країн конфуціанського ареалу, підхід "намалюємо - будемо жити" не пройде", - йдеться в статті.
На думку експерта, марні надії й на месію, "лідера-реформатора", який прийде і все зробить як треба.
"Реформи в Україні приречені йти через компроміси (так, на жаль, "договорняки"), проходити всі стадії перекручень і спотворень - зате це будуть наші реформи", - зазначає автор.
"Трохи ближчим нам є величезний і дуже різний досвід Латинської Америки. За винятком Чилі, де народ вирізняється саме невластивою українцям (та й решті ЛА) дисциплінованістю, а рівень корупції нагадує швидше Естонію, ніж Україну. На жаль, поки що наше місце у відповідному світовому рейтингу - біля Парагваю. А от у найближчих сусідів, більш-менш успішних у своїх реформах, звісно, є чому повчитися - і у Вишеградської четвірки (Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини), і в Балтії, і в Грузії. Але при цьому не треба забувати, що й там умови для реформ були суттєво іншими, ніж в Україні - не на виправдання нам (виправдовуватися, як уже сказано, нема перед ким), а істини заради. Ну, і, звісно, без розуміння цих відмінностей мало можна зробити гарного. Адже за всієї схожості "у них" чомусь вийшло, а "у нас" - ні", - йдеться в статті.
"По-справжньому унікальні, напевно, тільки наші "олігархи". Такій високій концентрації багатства в руках кількох десятків людей (причому, саме місцевих!) може позаздрити навіть Латинська Америка з її латифундистами", - пише Дубровський.
Нагадаємо, наприкінці квітня президент України Петро Порошенко призначив польського реформатора Лешека Бальцеровича своїм представником у Кабміні. Лешек Бальцерович обіймав посади віце-прем'єр-міністра і міністра фінансів Польщі в 1989-91 і 1997-2000 рр., а також був головою Національного банку Польщі в 2000-2007 рр. Політик відомий як ідейний натхненник і один із безпосередніх реалізаторів ліберальних реформ у Польщі.
Детальніше про умови реформ в Україні читайте у статті Володимира Дубровського ""Варяги" і "греки"-2: зри в корінь!" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".