Міністр зміцнив свій вплив на вертикаль МВС, централізувавши владу, реформа МВС - одного з ключових державних інститутів - була віддана в руки команді іноземців, а з процесу витіснили вітчизняних експертів і професіоналів, йдеться в статті Інни Ведернікової для DT.UA.
"І поки останні міркували про можливі ризики, піарники команди реформаторів рухали своє ноу-хау в соціальних мережах. У результаті влітку ВР прийняла два ключових закони – про поліцію і про органи внутрішніх справ. Перший закон підписаний президентом і 7 листопада набув чинності, другий – заветований", - йдеться в статті.
"Із січня 2015 р. в нас справді були дуже активні зустрічі з Екою Згуладзе і командою реформаторів МВС, - розповідає експерт Центру політико-правових реформ з адміністративно-деліктного права і кримінальної юстиції Олександр Банчук. - Але в певний момент ми розійшлися в тому, як бачимо загалом систему законів і реформу. Раптом зрозуміли, що наших пропозицій і рекомендацій не чують. Приміром, група майже місяць обговорювала перші 20 статей закону про поліцію, а потім на одне з засідань перед нами просто поклали вже готовий закон", - заявив Банчук.
"В основі формування правоохоронної системи має лежати прозорість. На всі посади в поліції офіцерів слід відбирати через конкурс. Але й цю норму відхилили. У законі закріплено половинчасту новелу: керівник підрозділу сам вирішує, проводити конкурс чи ні. Тобто своїх можу і так призначити, усім іншим - конкурс? Причому представницький баланс у поліцейських комісіях, які проводитимуть ці конкурси, - на користь міністра, як на рівні центрального апарату, так і територіальних підрозділів. Поліція хоч номінально й відділена від міністерства, і її керівник призначається на п'ять років, але - знову ж таки міністром. Який, своєю чергою, погоджує й усі призначення очільника поліції. При цьому внутрішні дисциплінарні моменти майже повністю випали з закону. А норми, що залишилися, насторожують. Так, якщо громадянин напише скаргу на поліцейського, то її розглядатиме його прямий керівник. Малозрозуміла для європейців історія", - наголосив експерт.
Таким чином, йдеться в статті, своє основне повноваження – кадрове – Аваков нікому не передавав. Навпаки, він зміцнив свій вплив на вертикаль, централізувавши владу.
"Супервайзер (адміністратор, який контролює роботу персоналу), яким скромно назвав себе міністр, не має права наймати і звільняти співробітників. З обіцяним "чітким розмежуванням політичних та адміністративних функцій в МВС теж не склалося", - йдеться в статті.
"В результаті якісь показові кроки в бік реформування системи, безумовно, командою міністерства зроблені, - наголошує Банчук. - Але вони настільки нечіткі і компромісні, що дозволяють вибудувати жорстку, непрозору, централізовану вертикаль, яку одноосібно замикає політик-міністр".
Нагадаємо, генерал-лейтенант міліції, народний депутат, заступник голови профільного комітету ВР Микола Паламарчук вважає, що сьогодні стару начинку правоохоронної системи обернули в нову обгортку, зробивши її ще більш залежною від органів політичного впливу.
Детальніше про реформу МВС читайте у статті "Реформа МВС. Без мундира" Інни Ведернікової у свіжому випуску "Дзеркала тижня".