Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт №5315 "Про страхування". За документ проголосували 246 народних депутатів, передає "Інтерфакс-Україна".
Законопроєкт представляє в новій редакції чинний і застарілий закон про страхування. Документ враховує ключові вимоги Євросоюзу, які Україна повинна виконувати відповідно до угоди про євроінтеграцію. Також законопроєкт враховує принципи Міжнародної асоціації органів страхового нагляду (IAIS).
Згідно з документом, страховики отримають 2 роки перехідного періоду для того, щоб привести свою діяльність у відповідність до закону.
Проєкт закону дозволяє Нацбанку України перейти від ліцензування окремих видів страхування до ліцензування за класами страхування. При цьому страховики зможуть змінювати обсяг ліцензії. Зокрема, їм дається можливість додавати додаткові класи страхування до вже існуючих або поєднувати діяльність по вхідному перестрахуванню з прямим страхуванням. Крім того, страховики зможуть звузити обсяг власної ліцензії.
Документ вводить нові вимоги до входу страховика на ринок.
Також Нацбанк виділятиме значущих страховиків. До них своєю чергою, висуватимуться додаткові вимоги до ведення діяльності.
Також проєкт закону встановлює вимоги до ключових функцій і осіб, які відповідальні за такі функції, а також до системи корпоративного управління в страхових компаніях.
Вимоги до корпоративного управління в страхових компаніях будуть диференційовані в залежності від віднесення компанії до категорії значущих.
Документ пропонує запровадити дієвий механізм виведення страховика з ринку. Він повинен захистити права споживачів страхових послуг, а також забезпечити максимально можливий обсяг виконання страховою компанією своїх зобов'язань перед клієнтами і кредиторами.
Піти з ринку можна буде як добровільно, так і примусово за рішенням регулятора. Добровільно можна буде піти через реорганізацію, ліквідацію, передачу страхового портфеля і виконання зобов'язань. Якщо ж страхову компанію регулятор віднесе до неплатоспроможних, то страховика примусово виключать з ринку.
Законопроєкт вводить можливість тимчасової адміністрації в страховій компанії, якщо її визнають неплатоспроможною. Це необхідно для того, щоб швидко та ефективно вжити заходів щодо захисту інтересів клієнтів.
У разі прийняття законопроєкту в цілому, страхові компанії зможуть передавати портфель своїх договорів іншому страховикові. Однак, передати всі активи або частина їх, а також зобов'язання, можна буде тільки за згодою НБУ.
Законопроєкт вводить на ринку ризикоорієнтований підхід при регулюванні та нагляді за страховиками. Метою такого підходу є оцінка платоспроможності страховиків і виявлення наявних і потенційних ризиків для платоспроможності на ранніх етапах. Це дасть можливість вчасно вжити відповідних заходів, а також не допустити виходу компанії з ринку без виконання зобов'язань перед страхувальниками.
Для цього в документі передбачили варіанти наглядових дій НБУ: коригувальні заходи, заходи раннього втручання і заходи впливу.
Документ робить обов'язковим розкриття страховиками:
- вичерпних даних про умови договору страхування;
- розмір страхової премії;
- коректну дату або період, коли премія підлягає сплаті, та наслідки, якщо вона оплачена з затримкою або взагалі не оплачена;
- вартості страхового продукту;
- розміру комісії, яка підлягатиме сплаті споживачем.
Також законопроєкт встановлює нові вимоги до страхових посередників - брокерів і агентів. Так, пропонується ввести:
- обов'язкову реєстрацію страхових посередників в єдиному реєстрі;
- встановити вимоги до навчання і підтриманню належного рівня професійних знань і компетентності страхових посередників;
- контроль за бездоганною діловою репутацією і дотриманням стандартів ринкової поведінки, запобіганням будь-яких конфліктів інтересів.
Документ пропонує розширити перелік інформації, які страхові посередники зобов'язані розкривати клієнтам до і в процесі укладання договору страхування. Передбачено введення окремих поточних рахунків зі спеціальним режимом до страхових посередників, які отримують страхові премії від клієнтів, для безпеки цих коштів і т.д.
Напередодні заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук заявила про те, що після 29 червня Верховна Рада може збиратися на позачергові засідання з великим порядком денним. Вона не виключає, що найближчої п'ятниці також може відбутися позачергове засідання Ради.