Верховна Рада України ухвалили у цілому альтернативний законопроєкт про врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин в окремих сферах. За документ проголосували 317 депутатів.
Як заявив депутат Ярослав Железняк, прийнятий документ — «доопрацьована всіма фракціями версія».
Цей законопроєкт передбачає, що заклади вищої освіти приватної форми власності зможуть самостійно обирати мову навчання, яка є офіційною мовою ЄС (викладання однієї, кількох або всіх дисциплін, виконання індивідуальних завдань та проведення контрольних заходів), із забезпеченням при цьому вивчення особами, які навчаються у таких закладах, державної мови як окремої навчальної дисципліни.
У класах із навчанням мовами національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, гарантується право на використання мови відповідної нацменшини в освітньому процесі поряд з державною мовою.
Особи, які належать до нацменшин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідної нацменшини до завершення здобуття повної загальної середньої освіти мають право продовжувати здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Допускається поширення матеріалів передвиборної агітації на мові корінних народів, національних меншин України та дубльованих державною мовою.
Зобов’язання видавати державною мовою не менше 50% усіх назв книжкових видань не поширюється на видавничу продукцію, видану кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів чи нацменшин України.
Нацменшини матимуть право на навчання відповідними мовами в державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти, за винятком навчальних предметів, пов’язаних із вивченням української мови, української літератури та історії України.
Обмеження щодо мов нацменшин, що є державною (офіційною) мовою держави, яка була визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, переносяться із прикінцевих та перехідних положень законів України у тіло документів, у зв’язку з чим не матимуть часових рамок.
Для телемовників, які крім мовлення державною мовою здійснюють мовлення виключно мовами нацменшин України, за винятком мови держави-агресора, програми державною мовою мають становити не менше ніж 30% від загальної тривалості програм (або їх частин).