Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект №2412-д “Про розвідку”. За документ проголосували 258 народних депутатів.
"Законопроект спрямовано на вдосконалення правових та організаційних засад функціонування розвідки, діяльності розвідувальних органів України та інших суб'єктів розвідувального співтовариства, підвищення ефективності їхньої взаємодії, а також забезпечення соціального та правового захисту співробітників розвідувальних органів і осіб, залучених до конфіденційного співробітництва з цими органами. Він має замінити чинний наразі Закон України "Про розвідувальні органи України", - йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.
Зокрема, законопроект визначає статус розвідувальних органів. Документ також містить правові норми, які дають можливість розвідувальним органам організовувати та здійснювати свою діяльність. Законопроект посилює парламентський контроль.
Служба безпеки України не стала розвідорганом, але отримала можливість в інтересах контррозвідки проводити окремі розвідувальні заходи. Також закон вводить поняття "розвідувальне співтовариство" та визначає законодавчу основу для його взаємодії, розширює соцпакет для співробітників розвідки, розмежовує розвідку і контррозвідку.
Окрім того, у законопроекті міститься визначення “розвідувальної таємниці” – вид таємної інформації, що охоплює відомості та дані, отримані або створені розвідувальними органами України у під час виконання покладених на ці органи завдань та здійснення функцій, визначених цим Законом, розголошення яких може завдати шкоди функціонуванню розвідки і доступ до яких обмежено відповідно до цього Закону в інтересах національної безпеки України.
Так, згідно із законом, розвідувальними органами є:
- Служба зовнішньої розвідки України;
- розвідувальний орган Міністерства оборони України;
- розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Служба зовнішньої розвідки України здійснює розвідувальну діяльність у зовнішньополітичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній, екологічній сферах, сфері кібербезпеки.
Розвідувальний орган Міністерства оборони України здійснює розвідувальну діяльність у воєнній сфері, сферах оборони, військового будівництва, військово-технічній та кібербезпеки.
Розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, здійснює розвідувальну діяльність у сфері безпеки державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
Також у законі мова йде про те, що “з метою ефективного виконання завдань розвідки в Україні функціонує розвідувальне співтовариство”. Суб'єктами такого співтовариства є:
- координаційний орган з питань розвідки;
- розвідувальні органи, визначені цим Законом;
- Служба безпеки України;
- визначені Радою національної безпеки і оборони України інші складові сектору безпеки і оборони, які залучаються розвідувальними органами до виконання розвідувальних завдань та посилення розвідувальних спроможностей держави.
У законі вказано, що загальне керівництво розвідувальними органами здійснює президент України. Водночас керівники центральних органів виконавчої влади, у підпорядкуванні яких функціонують розвідувальні органи, створюють необхідні умови для їх функціонування, спрямовують та координують їхню діяльність.
Керівником розвідувального органу може бути громадянин України, який має вищу освіту, володіє державною мовою, здатний за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров’я виконувати відповідні посадові (службові) обов’язки та не підпадає під обмеження, передбачені частиною другою статті 31 цього Закону.
Співробітники розвідувальних органів також мають бути громадянами України, які за віком, освітою, станом здоров’я та своїми особистими якостями здатні виконувати відповідні посадові (службові) обов’язки. Також вони мають пройти відбір і перевірку у зв’язку з призначенням на посади в цих органах.
Співробітником розвідувального органу не може бути особа:
- яка визнана або визнавалася недієздатною, цивільна дієздатність якої обмежена або була раніше обмежена;
- яка має громадянство чи підданство іноземної держави або особа без громадянства;
- близькі родичі якої мають громадянство чи підданство держави, що визнана агресором, або є особами без громадянства;
- засуджена за умисне вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, навіть якщо судимість погашена чи знята;
- яка має непогашену або незняту судимість за вчинення злочину, крім реабілітованої;
- щодо якої припинили кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав;
- до якої були застосовані заходи адміністративної відповідальності за вчинення корупційного порушення;
- яка відмовилася проходити перевірку, пов’язаної з призначенням у розвідку, або не пройшла таку перевірку, відмовилася від оформлення допуску до держтаємниці або їй відмовлено в такому допуску;
- яка має захворювання, що перешкоджають роботі у розвідувальному органі;
- яка надала завідомо неправдиву інформацію під час прийняття на службу (роботу) у розвідувальний орган.
У першому читанні законопроект про розвідку ухвалили 16 січня. Тоді за документ проголосували 233 народні депутати.
Детальніше про те, чому українська розвідка перебуває на стадії деградації та чому Закон "Про розвідку" не рятує її читайте у статті Володимира Кравченка «Ліс» на задвірках» для ZN.UA.