Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №5707 «Про правотворчу діяльність». Документ підтримали 290 народних депутатів.
«Прийняття цього законопроєкту удосконалить законодавчу базу щодо правотворчої діяльності, її планування та моніторингу результатів, визначить види нормативно-правових актів, їх ієрархію та юридичну силу, удосконалить механізми прийняття та застосування нормативно-правових актів», – йдеться у пояснювальній записці.
Документ визначає поняття правотворчої діяльності, а також встановлює її принципи, учасників та їх повноваження, питання, що пов’язані з делегуванням правотворчих повноважень.
Зокрема, правотворча діяльність – це діяльність з планування, розробки проєкту нормативно-правового акта (його концепції) та прийняття (видання) нормативно-правового акта, метою якої є правове врегулювання та/або охорона суспільних відносин.
Водночас документ визначає поняття законодавства як ієрархічної системи нормативно-правових актів та міжнародних договорів України. Законопроєкт визначає юридичну силу нормативно-правових актів як їх властивість, що визначає ієрархічну підпорядкованість та співвідношення обов’язковості між ними. Згідно з пояснювальною запискою, законопроєкт встановлює ієрархію нормативно-правових-актів в системі законодавства України.
На відміну від попередніх подібних законопроєктів, зареєстрованих у Раді, цей документ визначає правові засади планування правотворчої діяльності. Воно має забезпечити передбачуваність розвитку публічної політики, єдність, безперервність, гнучкість та точність процесу підготовки та прийняття (видання) нормативно-правових актів, координацію діяльності суб’єктів правотворчої діяльності.
Законопроєкт врегульовує особливості планування правотворчої діяльності із розробки законопроєктів. Крім того, документ пропонує запровадити механізми юридичного прогнозування.
Також передбачається:
- підготовка Наукової концепції розвитку законодавства України;
- підвищення статусу Національної академії правових наук України як експертної інституції.
«Законопроєктом суттєво оновлюються підходи щодо процедури підготовки проєктів нормативно-правових актів. Зокрема, передбачено, що проєкт нормативно-правового акта має розробляється на підставі концепції проєкту нормативно-правого акта, яка відображає принциповий підхід до регулювання суспільних відносин, мету і завдання правового регулювання, нові права та обов’язки учасників правовідносин, а також передбачувані соціально-економічні та інші наслідки його реалізації в разі прийняття (видання) нормативно-правового акта», – йдеться у пояснювальній записці.
Законопроєкт передбачає можливість випробування управлінського рішення для отримання інформації стосовно сформульованої проблеми через інститут правового експерименту.
Документ визначає етапи розробки суб’єктом правотворчої діяльності проєкту нормативно-правового акта. Також передбачено введення поширеної у багатьох країнах практики щодо «Оцінки впливу проєкту нормативно-правового акта». Законопроєкт передбачає розширення позитивної практики центральних органів виконавчої влади щодо проведення публічних консультацій.
«Пропонується законодавче закріплення основоположних питань дії нормативно-правових в часі, в просторі та за колом осіб, а також питання усунення прогалин правового регулювання та подолання колізій між нормативно-правовими актами», – йдеться у пояснювальній записці.
Також законопроєкт запроваджує правовий моніторинг – систематичну та комплексну діяльність суб’єктів правотворчої діяльності щодо аналізу та оцінювання ефективності застосування чинних нормативно-правових актів. Його планується здійснювати за допомогою аналітичного узагальнення, проведення опитувань, узагальнення звернень, обміну інформацією між державними органами, аналізу судових рішень.
Нагадаємо, 18 листопада Верховна Рада збереться на позачергове засідання. Народні депутати планують розглянути шість питань.