Верховна Рада України ратифікувала Угоду про позику на підтримку України між Україною як позичальником та Національним банком України як агентом позичальника і Європейським Союзом, представленим Європейською Комісією, як кредитором №0376, яка передбачає надання Україні від ЄС кредиту у розмірі 90 мільярдів євро. За неї на засіданні 28 травня проголосували 298 депутатів.
Як зазначив під час виступу у парламенті міністр Фінансів Сергій Марченко, з 90 мільярдів євро 60 мільярдів піде на посилення обороноздатності України, а 30 млрд євро на підтримку державного бюджету. При цьому борг виплачуватимуть за рахунок російських репарацій, які будуть виплачені по завершенні війни.
Також однією із умов необхідності повернути кредит буде недотримання Україною норм демократії.
Виплата трьох траншів допомоги передбачає виконання низки умов, як от:
- демократія та верховенство права — підтримувати ефективні демократичні механізми, багатопартійний парламентаризм, права людини і боротьбу з корупцією;
- позитивна оцінка Комісії виконання макроекономічних і структурних умов політики;
- незворотність антикорупційних норм;
- незалежність центрального банку та впровадження передових практик управління держпідприємствами й банками;
- прозорість і звітність — щокварталу/щомісяця подавати Комісії макроекономічні та фінансові дані.
При цьому прописані в меморандумі умови стосуються виплат на 2026 рік.
Угода була підписана напередоні, 27 травня, і це викликало жваву дискусію в залі парламенту. Зокрема, голова фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко запропонувала підтримати ратифікацію угоди, однак потім голосувати проти прописаних в ній законопроєктів.
Водночас як зауважив народний депутат Ярослав Железняк – умови Меморандуму по суті дублюють меморандум з Міжнародним валютним фондом і «де-факто нічого нового там нема».
Меморандум передбачає:
- законопроєкти про скасування пільги з оподаткування міжнародних посилок;
- законопроєкти про оподаткування доходів через цифрові платформи;
- продовження військового збору 5% на 3 роки (мінімум +140 млрд грн/рік);
- оновлення Стратегії управління держфінансами;
- новий Митний кодекс;
- призначення голови Держмитслужби;
- узгодження корпоративного оподаткування з Директивою ЄС проти ухилення (2016/1164);
- дорожню карту та план покращення дотримання податкових вимог (ПДВ)
- бюджетну декларацію на 2027–2029;
- призначення Радою трьох експертів до комісії з відбору правління Рахункової палати
- реформу Держаудитслужби та інше.
Також депутати підтримали прискорення процедури невідкладного підписання законопроєкту головою Верховної Ради.