Верховна Рада планує внести зміни до Господарського та Цивільного процесуальних кодексів, до Кодексу адміністративного судочинства, а також інших законодавчих актів.
За президентський законопроект №6232 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" проголосували 253 народних депутати.
Згідно із пропонованими змінами, Верховний суд стане єдиною касаційною інстанцією в Україні, а рішення по скаргах виноситимуться тільки один раз.
Законопроект передбачає перегляд у касаційному порядку судом касаційної інстанції - Верховним судом України, судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій.
Крім того, у пояснювальній записці до законопроекту особлива увага приділяється забезпеченню діяльності Верховного суду і створенню механізмів забезпечення єдності правозастосовчої практики в рамках єдиного касаційного провадження.
"Рішення суду по конкретній справі переглядається в касаційному порядку Верховним судом по відповідній скарзі тільки один раз. При цьому Верховний суд може діяти у складі колегії, палати, об'єднаної палати відповідного касаційного суду, Великої палати Верховного суду", - наголошується в документі.
Проект закону передбачає, що справи розглядатимуться Верховним судом у складі колегії з непарної кількості суддів – від трьох осіб і більше. Колегія також зможе передавати справи на розгляд палати, у складі якої працює ця колегія, або об'єднаної палати відповідного касаційного суду, а також об'єднаної палати або Великої палати Верховного суду.
Законопроект також регламентує створення "електронного суду" - всі необхідні процесуальні дії можуть вчинятися за допомогою використання засобів електронного зв'язку з відповідними механізмами ідентифікації і безпеки.
"Учасникам справи забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не залишаючи житлового або робочого приміщення, а для свідків і експертів – у приміщенні суду. Матеріали справи зберігатимуться в електронному вигляді", - йдеться в документі.
Автори законопроекту впевнені в тому, що його прийняття дозволить подолати процесуальні проблеми, які заважають ефективній роботі судового захисту. Також він повинен забезпечити належну взаємодію та сприяння альтернативним рішенням суперечок у третейських судах та міжнародному комерційному арбітражі.
В частині юрисдикції та підсудності відповідний документ передбачає їх розмежування. В першу чергу, в залежності від предмету спору, а не суб'єктного складу сторін. А також пропонує спростити та прискорити розгляд простих справ і забезпечити ґрунтовну базу для розгляду складних позовів.
Законопроект гармонізує норми Господарського та Цивільного процесуальних кодексів, а також Кодексу адміністративного судочинства. І уніфікує термінологію для забезпечення єдності правозастосовної практики.
Проект закону внесений президентом України Петром Порошенком і зареєстрований в Раді 23 березня. Пропоновані зміни повинні забезпечити функціонування оновленого Верховного суду.
При цьому автор альтернативного законопроекту №6232-1, народний депутат від фракції "Батьківщина" Олена Шкурум, вважає, що президентський законопроект погіршує ситуацію з парламентаризмом в Україні і послаблює державні інституції
"Президент і адміністрація президента пропонують внести зміни в три процесуальні кодекси і одночасно пропонують внести зміни у вісім кодексів України та до 18 законів України. Вони там намішали все, там змішалися коні та люди, там є автоматичний арешт коштів на рахунках за борги для українських громадян... там є виклик до суду відповідача через інтернет, якщо не змогли встановити його місце знаходження... там є чомусь зміни в міжнародний комерційний арбітраж - виключається положення про арбітражний суд, там ліквідується банківська таємниця", - розповіла народний депутат.
Вона також нагадала про те, що найбільший обсяг в історії парламенту мав документ у 894 сторінки.
За її словами, експертно-юридичне управління парламенту пропонує підготувати кілька законопроектів і вносити зміни у кожен кодекс окремо.
У той самий час заступник голови Адміністрації президента Олексій Філатов відзначив, що жодна стаття регламенту не була порушена.
"Саме комплексний характер цього питання - внесення змін до процесуального законодавства, диктує необхідність одночасної зміни великої кількості законодавчих актів, у тому числі кількох процесуальних кодексів", - зазначив він.
За словами Філатова, повинні бути одні й ті самі правила функціонування Верховного суду, розподіл юрисдикції, роботи електронного суду та контроль за виконанням судових рішень. Політик упевнений, що зміни необхідно вносити одночасно у кілька кодексів, не можна внести зміни в один, а потім чекати, коли будуть внесені відповідні зміни до іншого.
Як пише у своїй статті для DT.UA Михайло Жернаков, президентський законопроект №3524 про зміни до Конституції в частині правосуддя хоч і тимчасово, але легітиізує вплив президента на суди. Докладніше про судову реформу в Україні читайте у статті "За завісою судової реформи" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".
За даними опитування Центру Разумкова, судам довіряють 10,5% українців, не довіряють - 83,2%, що знаходиться приблизно на рівні довіри до прокуратури (9,9%), політичних партій (9,7%) і комерційних банків (10,1%).