Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення у другому читанні та в цілому.
Проєкт закону №1031 "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за придбання таких активів" підтримали 259 депутатів.
Попри те, що 227 голосів "за" дали депутати від "Слуги народу", законопроєкт не голосувала група "слуг", яку пов'язують з олігархом Ігорем Коломойським. "За закон, який був виконанням передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського, не голосувала група Коломойського у фракції Слуга народу - Дубінський, Василевська-Смаглюк, Бужанський та інші", - пише у своєму Telegram-каналі екс-депутат Сергій Лещенко.
Сьогодні ж депутати "групи Коломойського" відмовилися голосувати за зняття недоторканності з підозрюваного в корупції депутата Ярослава Дубневича.
Законом запроваджуються зміни у Цивільний і Кримінальний кодекси, які визначають види активів, які можуть визнаватися необґрунтованими, та межі їх вартості; і врегульовують особливості позовного провадження у справах про незаконне збагачення посадовців та стягнення таких активів у дохід держави.
Так, до активів віднесені: готівка (зокрема розміщені на банківських рахунках), криптовалюта, майно, майнові права, нематеріальні активи (зокрема обсяг зменшення фінзобов'язань), а також роботи чи послуги, надані чиновнику.
Ним також встановлюється кримінальна відповідальність для чиновників-власників активів, вартість яких перевищує їх офіційні доходи більш ніж на 15 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (близько 14,4 млн гривень).
А у Кримінальному кодексі з'являється стаття 368 – незаконне збагачення, згідно з якою володіння активами, вартість яких більше ніж на 6,5 млн гривень перевищує законні доходи посадовця, каратиметься 5-10 роками ув'язнення з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років.
При визначенні різниці між вартістю набутих активів і законними доходами не враховуються активи, які є предметом провадження у справах про незаконне збагачення та їх стягнення в дохід держави.
Проєкт закону передбачає і механізм цивільної конфіскації майна – альтернативу кримінальної відповідальності для недоброчесних посадовців з доходами, що перевищують законні від 1 млн гривень, але не дотягують до 6,5 млн.
"Ці два механізми (відповідальність та конфіскація - ред.) працюватимуть разом і, відповідно, за найбільші крадіжки буде кримінальна відповідальність, а менші - цивільна конфіскація", - сказала, представляючи законопроєкт до другого читання, голова антикорупційного комітету Анастасія Красносільська.
Механізм цивільної конфіскації передбачає рішення суду. Прокуратура повинна зібрати докази незаконного збагачення, а суд – вивчити їх. Якщо суд погодиться із наданими прокуратурою доказами, настає цивільна конфіскація.
"Цей інструмент – і цивільна конфіскація, і кримінальна відповідальність – буде доступний тільки НАБУ, САП і ВАКС", - цитує Красносільску "Українська правда".
Нагадаємо, Конституційний суд скасував кримінальну відповідальність за незаконне збагачення 26 лютого, під кінець каденції п'ятого президента України Петра Порошенка. Суд визнав статтю 368-2 Кримінального кодексу неконституційною і такою, що суперечить принципу презумпції невинності.
Подання до КСУ щодо конституційності статті про незаконне збагачення 12 грудня 2017 року подали 59 народних депутатів – членів фракцій "Народного фронту", "Блоку Петра Порошенка", "Радикальної партії Олега Ляшка". "Опозиційного блоку" та груп "Відродження" і "Воля народу".
Кримінальна відповідальність за незаконне збагачення була одніє з вимог Плану дій з візової лібералізації ЄС і меморандуму співпраці України з Міжнародним валютним фондом.
3 червня (і 29 серпня - повторно) президент Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення та конфіскацію незаконно придбаних активів. Але Рада відмовилася розглядати його, на що гарант пообіцяв внести його знову після парламентських виборів. Отримавши монобільшість у ВР, Зеленський повторно вніс законопроєкт 29 серпня. 11 вересня президентський законопроєкт пройшов перше читання.