Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №13266 «Про військового омбудсмена». У першому читанні документ підтримали 287 народних депутатів, повідомив Ярослав Железняк з «Голосу».
«Метою законопроєкту є створення додаткового ефективного механізму захисту прав військовослужбовців, який доповнить існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняючи їх і не створюючи підстав для перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод», – йдеться у пояснювальній записці.
Згідно з документом, основними завданнями військового омбудсмана є:
- здійснення демократичного цивільного контролю за сектором безпеки та оборони з питань забезпечення дотримання органами військового управління та військовим командуванням прав військовослужбовців;
- виявлення причин та умов, що призводять до таких порушення прав військових;
- напрацювання пропозицій щодо їх мінімізації та усунення, а також запобігання виникненню таких причин та умов в майбутньому;
- складання аналітичних висновків та рекомендацій для органів військового управління і військового командування, аби підвищити ефективність забезпечення захисту прав військовослужбовців.
Передбачається, що військового омбудсмена призначатиме президент на п’ять років. Одну й ту саму людину на цю посаду можна буде призначати не більш як на два терміни поспіль.
Військовим омбудсменом зможе стати громадянин України, не молодший 30 років, який:
- має вищу освіту за ступенем не нижче спеціаліста (магістра);
- вільно володіє державною мовою;
- має високі моральні якості і бездоганну репутацію;
- протягом останніх п'яти років перед призначенням проживає в Україні та за станом здоров'я здатний виконувати відповідні обов'язки.
Натомість не можна буде призначати військовим омбудсменом особу, яка:
- не відповідає зазначеним вимогам;
- за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
- має законно не погашену чи не зняту судимість за вчинення кримінального правопорушення;
- притягалася до кримінальної відповідальності за корупцію на підставі обвинувального вироку;
- має статус військовослужбовця;
- протягом останнього року притягалася до адмінвідповідальності через порушення, пов’язані з корупцією;
- інформація про яку внесена до реєстру корупціонерів;
- є членом політичної партії;
- відповідно до чинного рішення суду, позбавлена права займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави, або обіймати певні посади;
- має громадянство або підданство іншої держави;
- не пройшла спецперевірки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» або не надала згоди на її проведення;
- не подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік;
- має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Скарги військовому омбудсмену зможуть подавати не лише військовослужбовці, а й уповноважені на це інші люди. Омбудсмен та один із його заступників отримає право призначати перевірки. За результатами таких перевірок складатимуть відповідний висновок. Останній має затвердити омбудсмен чи один із заступників та направити командиру або начальнику, який має дисциплінарну владу щодо порушника.
Законопроєкт пропонує, аби військовий омбудсмен співпрацював із уповноваженим ВРУ з прав людини та надавав йому необхідну інформацію.
Кожного року військовий омбудсмен подаватиме президенту звіт про свою діяльність. Останній також підлягатиме публікації на сайті омбудсмена.
За протиправні дії або рішення, а також за невиконання чи неналежне виконання своїх обов'язків військовий омбудсман, його заступники та працівники офісу нестимуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність згідно із законом.
30 грудня 2024 року президент підписав указ про призначення Ольги Решетилової уповноваженою з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей.
Нагадаємо, з 2022-го по кінець 2024 року бійці ЗСУ надіслали Уповноваженому ВРУ з прав людини 1964 скарги на військові частини. До омбудсмена у 2022-му надійшло 435 звернень, у 2023-му — 2 779 звернень, у 2024-му — 3 807 звернень.