Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект № 4241 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості”. Документ підтримали 355 народних депутатів.
“Метою законопроекту є врегулювання правовідносин, що виникають під час врегулювання простроченої заборгованості, з метою захисту прав споживачів-боржників та обмеження доступу до ринку потенційно недобросовісних колекторів”, - йдеться у пояснювальній записці.
Так, законопроект дає визначення таких термінів як "врегулювання простроченої заборгованості" та "колекторська компанія".
Зокрема, врегулювання простроченої заборгованості – це заходи, спрямовані на погашення у позасудовому порядку заборгованості споживача, який прострочив виконання грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит або іншим договором.
Колекторська компанія визначається у законопроекті як юридична особа (в тому числі фінансова установа), яка в інтересах кредитодавця та/або нового кредитора відповідно до договору здійснює врегулювання простроченої заборгованості та включена до Реєстру колекторських компаній, який вестиме Національний банк України.
Документ пропонує встановити певні вимоги до кредитодавців, включаючи колекторські компанії, при врегулюванні простроченої заборгованості, а саме:
- дотримуватися вимог до етичної поведінки та правил взаємодії з боржником;
- інформувати боржника про залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості та/або відступлення права вимоги новому кредитору;
- укладати договори лише з юридичними особами, включеними до Реєстру колекторських компаній;
- повідомити Нацбанк України про укладення з колекторською компанією договору (у строки та порядку, що визначені Національним банком України);
- контролювати дії залучених колекторських компаній та надавати рекомендації щодо усунення порушень;
- зобов’язання розірвати договір з колекторською компанією в односторонньому порядку у разі її виключення з Реєстру колекторських компаній або в разі порушення нею вимог до етичної поведінки (2 і більше разів за рік).
Крім того, проект закону пропонує встановити вимоги до взаємодії зі споживачем (його представником) під час врегулювання простроченої заборгованості, яка може відбуватись шляхом:
- безпосередньої взаємодії (особисті або телефонні переговори);
- надсилання текстових, голосових та інших повідомлень, в тому числі без залучення працівників шляхом використанням програмного забезпечення;
- надсилання поштових відправлень за місцем проживання або за місцем роботи.
“При цьому, під час першої взаємодії зі споживачем кредитор/колекторська компанія має повідомити своє найменування, ПІБ або індекс особи – представника, правову підставу взаємодії та розмір простроченої заборгованості, а на вимогу споживача – надати підтвердні документи протягом 7 робочих днів”, - йдеться у пояснювальній записці.
Документ також пропонує наділити НБУ повноваженнями щодо здійснення нагляду за дотримання законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог до взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості банками, іншими фінустановами та особами, які ними не є, але мають право надавати окремі фінпослуги, а також колекторськими компаніями.
Нагадаємо, у 2019 році Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект про захист прав боржників при здійсненні колекторської діяльності. Документом пропонується заборонити колекторам залякувати боржників, дезінформувати їх, погрожувати і надавати їм неправдиві дані щодо їх заборгованості. Крім того, пропонується встановити заборону на використання вульгарної і нецензурної лексики, фраз, що зачіпають особисту честь і гідність боржника, його ділову репутацію, а також використовувати силу. У другому читанні проект закону досі не розглянули.