Російський диктатор Владімір Путін під час параду 9 травня заявив, що російські окупанти "воюють за своїх людей на Донбасі".
"В ці дні ви воюєте за наших людей на Донбасі, за безпеку нашої батьківщини - Росії, як колись боролися давньоруські князі, Румянцев, Потьомкін та Суворов, Сидор Ковпак та генерал Ватутін", - сказав Путін.
Варто зауважити, що ні про початок війни проти України, ні про початок мобілізації президент РФ не оголосив.
Оновлено
Путін згадав і про пропоновані Росією "гарантії безпеки". Йому все ще здається, що Захід хотів напасти на тимчасово окуповані території України, тому РФ дала "попередню відсіч": "Країни НАТО не захотіли почути нас, у них були зовсім інші плани, велася підготовка нападу на Крим, на Донбас".
Ця війна — кінець Росії. Не лишилося в ній нічого, крім жалюгідної соловйовської бравади, дугінського біснування, гундяєвського богохульства та мовчазної згоди мільйонів "простих росіян", нескінченної, як Сибір. Але як трапилося, що мріючи про відродження СРСР, потенційний агресор не помітив поруч із собою нової сили?
Чому Україна стала втіленням тих чеснот, які приписувала собі Росія, а Росія — втіленням усього найбільш печерного, що є в сучасній людині? Подробиці читайте в статті Олександра Щерби «Чому Росія програє війну?».