Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко розповів в інтерв'ю німецькому виданню Bild, чому питання анексії Криму Росією не обговорюється на самітах нормандської четвірки, та закликав Німеччину більш активно допомагати Україні у військовій сфері.
"Ми не відмовились від Криму. Але, чесно кажучи, Крим зазвичай майже не згадується на нормандських зустрічах. Причина в тому, що ці зустрічі були ініційовані, щоб вирішити конфлікт на сході України", - пояснив голова МЗС.
Він підтвердив раніше озвучену інформацію про те, що на зустрічі лідерів нормандської четвірки у Парижі 9 грудня питання деокупації українського півострова порушувалося, однак належної уваги йому приділено не було.
Сам Володимир Зеленський раніше наголошував на тому, що для повноцінного розгляду питання цього разу забракло часу, однак воно обов'язково обговорюватиметься на наступних самітах.
Війну ж в Донбасі очільник українського дипвідомства "портфоліо для дипломатії" не вважає.
"Президент повинен дбати про всю Україну. (...) Єдиною запорукою нашого виживання є закордонна підтримка, міжнародний тиск і міжнародні санкції, то як міністр закордонних справ я глибоко залучений у цей процес", - наголосив Пристайко. І додав, що знає друзів і ворогів України у світі, тож намагається давати президентові оптимальні поради щодо шляхів "виходу з кризи".
У цьому контексті він дорікнув Німеччині відсутністю військової допомоги, пише DW.
"Лише кілька країн у світі надають військову підтримку Україні. Німеччина - один з найпотужніших експортерів зброї у світі, попри мирну зовнішню політику. Ці озброєння потрібні і нам. Однак, щораз, коли наші фірми намагаються укласти контракти з німецькими підприємствами, ці домовленості зриваються в останній момент з неочевидних, ймовірно політичних мотивів", - наголосив міністр.
Дипломат висловив сподівання, що в майбутньому ситуація зміниться: "Просто проаналізуйте, куди Німеччина експортує зброю. Чому не нам? Ми - може й неідеальна, але цілком демократична держава, яка вимушена захищатися. Не можна це не враховувати".
Як повідомлялося, 9 грудня у Парижі відбувся перший з 2016 року саміт у нормандському форматі.
Учасники зустрічі підтримали припинення вогню, обмін у форматі "всіх на всіх" до 31 грудня, допуск Червоного Хреста до всіх утримуваних осіб, розведення військ на трьох ділянках, розширення мандата СММ ОБСЄ та продовження розмінування.
Однак на останньому в 2019 році засіданні ТКГ сторони не узгодили списки для обміну утримуваними особами у форматі "всіх на всіх", а також не домовилися про дату чергового перемир'я.
Наступна зустріч лідерів України, Франції, Німеччини і Росії запланована на березень 2020 року. За цей час політичні радники лідерів нормандської четвірки повинні узгодити кроки з імплементації політичних заходів: прийняття закону про особливий порядок самоврядування ОРДЛО на постійній основі, інкорпорації "формули Штайнмаєра" в українське законодавство та підготовки місцевих виборів.
Докладніше про результати переговорів у нормандському форматі в Парижі та їхній вплив на Україну читайте матеріалі Тетяни Силіної "Нормандський айсберг" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".