На початку минулого року Верховна Рада відтермінувала обов’язкове подання фінзвітів політичних партій до кінця карантину, введеного в рамках боротьби з коронавірусом. Цього тижня парламент ухвалив закон №5253-1, яким би мав скасувати відтермінування подачі звітів, але не зробив цього. Рух ЧЕСНО заявив про те, що президент Володимир Зеленський повинен накласти вето на ухвалений закон.
Вказано, що на фінансування політичних партій за два роки з державного бюджету пішло майже 1,5 млрд грн. Кошти платників податків віддають свої кошти політсилам на певні цілі, а їхні витрати мають бути прозорими та контрольованими. Однак зараз партії не надають звіти ні про свої витрати, ні про те, звідки вони взяли щонайменше 1,4 млрд грн приватного фінансування, витраченого на місцеві вибори.
У ЧЕСНО зазначили, що 2 листопада народні депутати ухвалили закон №5253-1. Однак замість того, аби відновити обов’язкове подання фінзвітності, депутати проголосували лише за подання тих звітів, які не подали раніше. А норма, яка дозволяє подати їх після закінчення карантину так і залишилася.
Про те, що комітет з правової політики підтримав законопроєкт, який повністю не відновлює подання звітів, стало відомо ще вдень 2 листопада. Для виправлення ситуації у сесійній залі запропонували підтримати включення поправки №93, яка й вилучає відповідну норму з українського законодавства. Авторку поправки Олександру Устінову з «Голосу» підтримав й очільник профільного комітету Андрій Костін, який закликав депутатів проголосувати «за». Однак для включення поправки до закону №5253-1 не вистачило 21 голосу.
На засіданні була відсутня фракція ОПЗЖ та більшість членів фракції «Батьківщина». Однак, якщо говорити про присутніх, то найбільше проходження правки залежало від «слуг народу». Вони за закон в цілому віддали 222 голоси, а за вказану правку – 167. Водночас за включення правки 54 члени фракції СН або не голосували, або утрималися.
Не дали достатньої кількості голосів і колеги Устінової з «Голосу». Якщо об’єднання «Справедливість» проголосувало за включення правки в повному складі, то інші представники фракції утрималися або ж не голосували. Серед всіх депутатів червону кнопку «проти» під час цього голосування натиснув член «Голосу» Андрій Осадчук.
Своєю чергою дев’ятеро членів «Батьківщини», присутніх на засіданні, вирішили утриматися. Якщо говорити про «Європейську солідарність», 12 з 15 присутніх у залі її членів підтримали включення правки до закону.
Не були ключовими, але також практично не дали голосів «за» представники групи «За майбутнє». З 10 присутніх у залі депутатів групи підтримав поправку лише Юрій Шаповалов. Більшістю від присутніх правку підтримали представники «Довіри». Однак, семеро із 17 депутатів не голосували або утрималися. Серед позафракційних депутатів лише п'ятеро натисли зелену кнопку «за», у тому числі — спікер Руслан Стефанчук та перший віцеспікер Олександр Корнієнко.
У ЧЕСНО зазначили, що визначальний вплив на голосування мала неактивність чверті присутніх у залі депутатів СН. Жодна інша фракція чи група самостійно не могла дати достатньої кількості голосів «за» й вплив на голосування мала б хіба активність одразу трьох фракцій чи груп.
«Єдиний спосіб виправити помилку — позиція Володимира Зеленського, який може повернути законопроєкт на доопрацювання. Основна причина — документ не досягає основної поставленої цілі — відновлення звітування. Але є й інші причини. Принаймні дві підтримані поправки до законопроєкту є корупціогенними й мають бути або видозмінені, або ж повністю виключені з тексту документу», – вказали у ЧЕСНО.
Якщо цього не станеться, то є ризик залишитися без фінансової звітності на невизначений період. Зокрема, з таким законодавством, Україна може дійти й до наступних виборів як президента, так і Верховної Ради. Також без фінзвітності залишиться невідомо, куди підуть рекордні для держфінансування партій 886 млн грн, які передбачені в бюджеті на 2022 рік.
Раніше партія «Слуга народу» подала фінансовий звіт за 3 квартал минулого року. З нього випливає, що політсилу, включно з осередками, профінансувало 578 фізосіб та компаній. Це майже вшестеро більше ніж число донорів партії за весь 2019 рік.
Однак число донорів у 3 кварталі у 40 разів менше ніж кандидатів у депутати, яких «Слуга народу» у вересні минулого року висунула до місцевих рад. Зокрема, політсила до місцевих рад висунула понад 23 тисячі кандидатів. Тобто на 40 кандидатів СН припадає лише 1 донор. А в деяких осередках партії 1 донор припадає на кілька сотень кандидатів.