Президент Петро Порошенко свої указом затвердив Стратегію кібербезпеки України, прийняту на засіданні РНБО від 27 січня. Указ оприлюднений на сайті глави держави в середу, 16 березня.
Метою стратегії є створення умов для безпечного функціонування кіберпростору, його використання в інтересах особистості, суспільства і держави.
В документі підкреслюється, що поряд з перевагами сучасного цифрового світу і розвитком інформаційних технологій, вони можуть використовуватися для вчинення терористичних актів, у тому числі шляхом порушення штатних режимів роботи автоматизованих систем управління технологічними процесами на об'єктах інфраструктури. Більше поширення одержує політично мотивована діяльність у кіберпросторі у вигляді атак на урядові і приватні сайти в мережі інтернет.
"Економічна, науково-технічна, інформаційна сфера, сфера державного управління, оборонно-промисловий і транспортний комплекси, інфраструктура електронних комунікацій, сектор безпеки і оборони України стають все більш уразливими для розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб в кіберпросторі. Цьому сприяє широке, іноді домінуюче, присутність в інформаційній інфраструктурі України організацій, груп, осіб, які прямо або побічно пов'язані з Російською Федерацією", - йдеться в концепції.
Стратегія передбачає комплекс заходів, пріоритетів та напрямів забезпечення кібербезпеки України, зокрема, створення і оперативну адаптацію державної політики, спрямованої на розвиток кіберпростору і досягнення сумісності з відповідними стандартами ЄС і НАТО, формування конкурентного середовища у сфері електронних комунікацій, надання послуг із захисту інформації та кібернетичного захисту.
Крім цього, Стратегія передбачає залучення експертного потенціалу наукових установ, професійних і громадських об'єднань до підготовки проектів концептуальних документів у цій сфері; підвищення цифрової грамотності громадян та культури безпеки поведінки в кіберпросторі; розвиток міжнародного співробітництва і підтримку міжнародних ініціатив у сфері кібербезпеки, в тому числі поглиблення співпраці України з ЄС і НАТО.
Згідно з документом, основу національної системи кібербезпеки складуть Міністерство оборони, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації, СБУ, Національна поліція, НБУ, розвідувальні органи.
Крім того, РНБО доручила Кабінету міністрів разом з СБУ, Службою зовнішньої розвідки та за участю Національного інституту стратегічних досліджень затвердити у двомісячний строк план заходів на 2016 рік щодо реалізації Стратегії кібербезпеки України і надалі розробляти і затверджувати такі плани щорічно та інформувати про стан реалізації.
Також вирішено створити Національний координаційний центр кібербезпеки як робочий орган РНБО.
Раніше в грудні 2015 року хакери атакували шість енергокомпаній в Західній Україні, в результаті чого 225 тис. українців у 103 населених пунктах залишилися без електроенергії внаслідок її навмисного відключення.
Зловмисники використовували програму, яка виявилася ще більш могутньою, ніж відомий вірус BlackEnergy, вже застосовувалися раніше для кібератак на енергооб'єкти. Ймовірною метою хакерів було вивести з ладу кілька ланок енергетичних систем і створити "ефект доміно", щоб обвалити всю систему або принаймні значну її частину.
Інцидент вважається першим успішним кібервторгненням енергосистеми в автономному режимі.
"Так що наше завдання тут і зараз - використовувати цей ресурс, забезпечивши необхідні інституційні, нормативно-правові та практичні зміни підходу держави до тематики кібербезпеки", писав він.
Детальніше про роль кіберозброєння в сучасній війні і перспективи України на кіберфронті читайте у статті Володимира Горбуліна "У пошуках асиметричних відповідей: кіберпростір у гібридної війні".