Кримінальне провадження у зв'язку з 3.
"Логіка наступна, виходячи з їхньої кваліфікації дій: якщо це були тортури, вбивства, викрадення людей, то ці люди не підпадають під амністію), незалежно від того, був це перший закон про амністію, другий чи третій",- сказав Мірошниченко на прес-конференції в середу у Києві.
"Але якщо це були рішення, які не передбачають тортури, викрадення, вбивства, то такі дії підпадають під амністію", - додав він.
- Відповідати за розгін Майдану у ніч 30 листопада ніхто не буде
Парламентарій сказав, що перший прийнятий закон про амністію (у грудні 2013 року) залишився декларацією, оскільки не був забезпечений інструментарієм для виконання. У той же час другий закон, прийнятий Верховною Радою 16 січня 2014 (про внесення змін до грудневого закону) був у правовій площині і передбачав амністію для обох сторін протистояння. У третьому законі (прийнятий Верховною Радою 29 січня 2014 року) визначено умови, при яких буде застосовуватися амністія до учасників акцій протесту.
Мірошниченко вважає, що порушення закону є з обох сторін протистояння.
За його словами, політики зазнали політичної відповідальності - їх відсторонено від посад. Народний депутат також нагадав, що Кабінет міністрів відправлено у відставку.
"Що стосується юридичної відповідальності, то вона не застосовується, виходячи з політичних уподобань. Тут повинні бути досліджені юридичні (норми) та згідно з цими фактами прийнято рішення уповноваженими органами", - пояснив Мірошниченко.
Відповідаючи на питання, яку реакцію Майдану може викликати рішення про закриття провадження стосовно Попова, Сівковича та інших чиновників щодо розгону Майдану 30 листопада, Мірошниченко заявив: "Реакція людей залежить від того, яку вони отримують інформацію... Я сподіваюся, що наші колеги правильно це будуть коментувати - як рух до розблокування протистояння".
Як відомо, близько 4 години ранку 30 листопада 2013 року бійці спецпідрозділу "Беркут" жорстоко розігнали людей з Майдану Незалежності, які виступили проти паузи в євроінтеграції. Кадри з розгоном Євромайдану шокували українців і світову громадськість. 30 листопада обурені українці почали збиратися на Михайлівській площі. Акції протесту продовжуються досі.
Генеральна прокуратура України 14 грудня 2013 року повідомила про вручення підозри в перевищенні службових повноважень заступнику глави РНБО Володимиру Сівковичу, голові КМДА Олександру Попову, екс-начальнику столичного главку міліції Валерію Коряку та його заступнику Петру Федчуку. Згідно з повідомленням, 13 грудня Попов дав показання про свої дії в ніч на 30 листопада, а наступного дня президент України Віктор Янукович усунув його від посади голови КМДА. Крім того, були відсторонені Сівкович, Коряк і Федчук.
- Попов і Сівкович потрапили під закон про амністію учасників Майдану
При цьому, варто відзначити, що раніше ZN.UA з посиланням на джерело в ГПУ повідомило, що на допиті Попов сказав, що виконував розпорядження у той час секретаря РНБО Андрія Клюєва. Пізніше ЗМІ опублікували частину протоколів допитів. Документи свідчать про те, що Сівкович транслював вказівки Клюєва.
Проте у ГПУ незабаром заявили, що Клюєв не має ніякого стосунку до жорстокого розгону Євромайдану в Києві вранці 30 листопада.
8 січня стало відомо, що начальнику одного з управлінь ГУ МВС України в Києві оголошено про підозру у перевищенні службових повноважень під час подій від 30 листопада 2013 року на Майдані незалежності. Генпрокуратура не назвала прізвище цього керівника.
27 січня президент звільнив Попова з посади голови КМДА.
12 лютого кримінальне провадження стосовно Попова, Сівковича та інших осіб, які обвинувачуються у перевищенні влади у зв'язку з подіями у ніч на 30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності, було закрито за рішенням суду у зв'язку з дією закону про амністію. !zn
Читайте також:
Київський суд відмовився амністувати Корчинського за його відсутності
В Україні залишаються під вартою понад 60 учасників акцій протесту