Запропоновані владою зміни до Конституції України в частині реформування правосуддя досить невизначені й обмежені, а отже, не дають повноцінної картини судової реформи.
Як пише в статті для DT.UA правозахисниця, координатор Євромайдану SOS Олександра Матвійчук, ключових питань узагалі винесено за рамки Конституції. Складається враження, що члени Конституційної комісії не домовилися, а тому викинули з тексту змін положення про регулювання судоустрою, дисциплінарну відповідальність суддів, суддівське самоврядування тощо. За логікою авторів проекту, тепер це має визначатися на рівні звичайних законів. З огляду на давню традицію парламенту в лічені секунди ухвалювати найважливіші державні рішення на догоду політичним потребам, такий підхід є невиправданим і навіть небезпечним.
Автор повідомила, що правозахисні організації - учасники платформи "Правозахисний порядок денний", які об'єдналися з метою контролювати законодавство на відповідність правам людини, проаналізували текст змін до Конституції. Експерти платформи Володимир Яворський, Аркадій Бущенко і Євген Захаров визначили основні пункти, що стали для правозахисників неприємним сюрпризом.
Так, норма про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду вступає в силу тільки через три роки після оприлюднення прийнятого закону. "І, оскільки Міжнародний кримінальний суд уже розпочав вивчення ситуації в Криму і Донбасі за другою разовою декларацією уряду, таке зволікання з остаточною ратифікацією не можна пояснити жодними раціональними аргументами", - пише автор статті.
Крім того, в проекті Конституції не передбачена можливість створення міжнародного кримінального трибуналу. Адже саме Україна не так давно публічно підтримала ініціативу ряду країн зі створення міжнародного кримінального трибуналу для розслідування обставин загибелі понад 300 пасажирів "Боїнга" MH-17.
"Таким чином ми закриваємо для себе шлях до створення міжнародних гібридних механізмів правосуддя, моделі яких випробувала свого часу низка країн, які стали жертвами воєнних злочинів та злочинів проти людяності", - підкреслює Матвієнко.
Крім того, на думку експертів, ключовими недотатками запропонованої реформи є наступні моменти:
- проект змін до Конституції де-факто не дає можливості звичайним громадянам звертатися до Конституційного суду України у разі, коли закони прямо порушують права і свободи людини;
- робить адвоката чи не єдиним представником в усіх судах і у всіх категоріях справ - навіть для представництва органів державної влади. Громадяни позбавляються права найняти для представлення своїх інтересів досвідченого юриста або іншого фахівця в галузі права, якому вони довіряють;
- залишається невирішеним питання про те, як будуть звільняти старих і обирати нових суддів. Суспільству знову не запропонували чітку процедуру та об'єктивні критерії для звільнення суддів.
"Усунення цих недоліків є тестом на справжність українського парламентаризму. Не так давно ми були свідками, як найважливіші державні рішення народні обранці ухвалювали за лічені секунди без розгляду будь-яких поправок. За таким сценарієм було ухвалено сумнозвісні Харківські угоди, закон про мову Ківалова-Колесніченка, багато інших нормативно-правових актів. Сподіваємося, що ця ганебна практика остаточно відійшла в минуле. І нинішні законотворці закладатимуть гарантії права на справедливий суд у Конституції, орієнтуючись на потреби всього українського суспільства, а не короткострокові бонуси для своєї політичної сили", - резюмує автор статті.
Детальніше про недоліки реформи правосуддя читайте у статті Олександри Матвійчук П'ять недоліків змін до Конституції в частині правосуддя у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".