Повернення Росії до Парламентської асамблеї Ради Європи спровокує нову кризу в організації, яка може стати ще серйознішою, ніж попередня, вважає голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар'єв.
"Росія не зробила жодного, навіть найменшого кроку на виконання вимог Ради Європи…І в цих умовах піти на поступки означає прийняти російський шантаж, що буде поганим прикладом для інших членів РЄ. Цей політичний процес може закінчитися суттєвим підривом довіри до Ради Європи з боку правозахисників, громадських організацій, реформаторів… Це призведе до нової кризи в організації, можливо, серйознішої, ніж була", - повідомив Ар'єв в інтерв'ю DW.
Росія потрапила під санкції у квітні 2014 року, після анексії Криму та окупації Донбасу, делегацію країни-агресора у ПАРЄ позбавили права голосу. На "знак протесту" РФ не їздить на сесії у Страсбург і з 2017 року не сплачує членські внески.
Усі ці роки російські лоббі намагалися повернути країну-агресора у ПАРЄ всупереч санкціям. Зокрема, наголошували на тому, що у липні Москва може вийти з організації (через несплату внесків), після чого перестане бути частиною Європейського суду з прав людини.
За словами Володимира Ар'єва, "це - доволі сильний аргумент", але недостатній для того, аби виправдати бездіяльність РФ у частині виконання вимог Ради Європи. Країна-агресор продовжує утримувати українських політв'язнів і військовополонених і не демонструє бажання почати мирний процес на Сході України, зокрема розблокувати введення в Донбас миротворчого контингенту ООН.
У травні міністри закордонних справ країн-членів РЄ прийняли рішення, яким відкрили шлях для повернення Росії в ПАРЄ за надзвичайною процедурою, тепер зміни регламенту має розглянути профільний комітет ПА Ради Європи, який розпочне роботу у понеділок, 3 червня.
Однак, на думку голова української делегації, схвалення відповідних змін до регламенту підірве підвалини самої організації.
"Рада Європи гостро критикує країни, котрі під час виборчого процесу змінюють законодавство, яке може вплинути на результати виборів. У випадку з ПАРЄ це робиться для того, щоб змінити внутрішні правила перед виборами генерального секретаря Ради Європи. Адже ці зміни готуються і будуть внесені на розгляд депутатів ПАРЄ за день до голосування за кандидатуру генсека. І це суперечить вимогам РЄ, які вона висуває до своїх країн-членів під час моніторингу виборчого процесу", - пояснив він.
Як повідомлялося, 16 травня голова МЗС України Павло Клімкін скасував свій візит на міністерське засідання Ради Європи у Гельсінкі, заявивши європейським міністрам закордонних справ, що зняття санкцій ПАРЄ з РФ без виконання Кремлем умов для їх скасування означатиме підрив "мінського процесу".
Російська делегація не брала участі в зимовій ПАРЄ та відмовилася сплачувати членські внески в 2019 році. Тоді ж Бюро ПАРЄ внесло зміни до правил формування комітетів, позбавивши Україну місця у регламентному комітеті, що розглядає можливість зняття санкцій з Росії.
Нещодавно президент Франції Еммануель Макрон заявив, що Росія повинна залишитися у складі Ради Європи. Водночас у Німеччині дипломати та депутати відкрито проводять роботу для зняття санкційного тиску з Російської Федерації у Раді Європи.
У грудні 2017 року делегації 20 країн-членів Парламентської асамблеї Ради Європи підписали декларацію, в якій закликали припинити спроби повернути Росію до ПАРЄ.
Докладніше про ситуацію в РЄ читайте в матеріалі постійного представника України при Раді Європи Дмитра Кулеби "Рада Європи: перезавантаження" у тижневику Дзеркало Тижня. Україна".