Минулого тижня посли G7 в Україні наголосили на тому, що суспільний телерадіомовник - один із важливих елементів демократичної держави. Чому Україні як повітря потрібне «Суспільне», яке не залежить від олігархів чи політиків, не обслуговує інтереси бізнес-структур і органів влади, пояснює голова Наглядової ради НСТУ Світлана Остапа у своїй статті для «Дзеркала тижня» під назвою «Чи розуміє влада, навіщо Україні суспільне мовлення?»
Після зустрічі з головою наглядової ради «Суспільного» Світланою Остапою та виконавчою директоркою Iнституту масової інформації Оксаною Романюк у Твіттер-акаунті Послів G7 з’явилося резюме, в якому звертається увага на проблеми, з якими стикається суспільний мовник, зокрема недостатнє фінансування та ширші виклики, що стосуються незалежних медіа.
«Посли підкреслили свою позицію, що незалежні медіа, в тому числі вартий довіри та неупереджений суспільний мовник, є ключовим стовпом сильної та стійкої демократії, а також їхнє зобов’язання забезпечити їхній захист в Україні», - йдеться у повідомленні послів G7.
На 2021 рік у держбюджеті на «Суспільне» виділили 2,2 млрд грн. А саме із загального фонду - 1 874 158 грн та 400 млн було заплановано у спеціальному фонді, який наповнюється податками з лотерейного бізнесу. Чи отримає компанія ці 400 мільйонів до кінця року, невідомо - поки що надійшло близько 68 мільйонів. Крім того, проєкт бюджету на 2022 рік після першого читання передбачає для НСТУ лише 76% від передбаченої в законі суми. Для порівняння: олігарх Рінат Ахметов інвестував цього року в свою медіагрупу понад 15 млрд грн.
Голова Наглядової ради НСТУ наголошує, що один із принципів «Суспільного», прописаний у законі - пріоритет суспільних інтересів над комерційними та політичними. Суспільний мовник не може заробляти собі рейтинги на безглуздих розважальних або провокаційних політичних шоу, тому потребує адекватної фінансової підтримки.