Видання опублікувало другу статтю "Битва за Україну: Як Захід втратив Путіна" про переговори світових лідерів з російським президентом на тлі конфлікту в Україні.
На зустрічі з Порошенком у Мінську Путін продовжував заперечувати їх присутність в Україні, заявивши, що в його розпорядженні 1,2 млн солдатів і вони можуть за два дні взяти Київ і будь-яку столицю країн ЄС і НАТО.
Заради встановлення миру Порошенко навіть був готовий піти на перегляд тарифів по численних товарних позиціях в рамках економічної частини угоди про асоціацію з Євросоюзом, як на тому наполягала Росія. Але проти цього виступив голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу, і як компроміс було вирішено відкласти вступ у силу економічної частини угоди з української сторони.
Порошенко терміново потрібно зупинити наступ конфронтуючих сил української армії, а для того, щоб домовитися про припинення вогню, йому був потрібен Путін. Діяти доводилося швидко: за словами західного дипломата, український президент боявся, що "два дні втратить (свій пост)", якщо не доб'ється перемоги або світу. Тому Порошенко зателефонував Путіну і заявив: якщо бойові дії не будуть припинені, Київ викладе в інтернет армійські жетони російських солдатів, а також зв'яжеться з їх матерями і дружинами, щоб розповісти, де вони знаходяться.
Цю історію Порошенко згодом розповідав кільком високопоставленим західним чиновникам, хоча російські представники її не підтверджують. Деякі вважають це свого роду показною хоробрістю з боку Порошенка, якому терміново потрібно було врятувати країну.
Путін погодився на пропозицію Порошенку про зустріч, і вона відбулася 26 серпня в Мінську. У ній також брали участь три представники Єврокомісії і президенти Казахстану і Білорусії. "Це була одна з найбільш сюрреалистичных зустрічей, які у мене коли-небудь були", - описує її один із присутніх. Американський чиновник описав її як "бар для міжнародної дипломатії з "Зоряних воєн".
Коли президенти України і Росії залишилися наодинці, Порошенко одразу зажадав, щоб російські війська пішли з України, розповів FT чиновник, який був присутній на зустрічі в Мінську. Путін знову заявив, що їх там немає і додав із погрозою: якщо б він дійсно хотів напасти, в його розпорядженні є 1,2 млн солдатів з найсучаснішою зброєю в світі, і вони можуть бути в Києві через два дні - або в Талліні, Вільнюсі, Ризі та Будапешті, у всіх столицях країн ЄС і НАТО. Незважаючи на це, Порошенко виклав свій мирний план. Якщо Путіну він не подобається, заявив Порошенко, нехай запропонує свої ідеї.
Бої на сході України у наступні дні посилилися, а Порошенко і Путін продовжували обговорювати ситуацію по телефону. Обидва перебували під тиском: Порошенко поспішав зупинити просування військ, що протистоять української армії, у Росії ж стали з'являтися повідомлення про поховання тіл убитих в Україні солдатів, що робило загрозу Порошенко про опублікування даних про армійські жетони більш переконливою.
Наступного ранку Порошенко прибув на саміт НАТО в Уельсі з проектом угоди й ознайомив із ним лідерів п'яти країн - Барака Обаму, Ангелу Меркель, Франсуа Олланда, Девіда Кемерона і Маттео Ренці. Щоб змусити Москву виконувати його, він попросив їх не відмовлятися від введення нових санкцій. Але ЄС, сказав Порошенко, має більш гнучко підійти до укладення економічної угоди з Україною, в тому числі провести переговори про перегляд мит, на чому наполягав Путін.
За словами людини, присутньої в той момент в кімнаті, Обама відреагував першим: цього хоче Україна чи Путін? Порошенко дав зрозуміти, що це його пропозицію. Тоді Обама повернувся до Меркель і сказав: якщо цього хочуть українці, чому ні? Та погодилася.
Проте такий поворот подій не влаштував Баррозу, який активно боровся за укладення економічної угоди. "Реакція Баррозу була приблизно така: якого біса?", - згадує американський чиновник. Адже саме відмова Януковича підписати угоду призвела до протестів на Майдані. Якщо вона не буде укладено, як планувалося, "ми боялися, що його (Порошенка) викинуть, як Януковича", каже чиновник, який обговорював з Баррозу це питання в Уельсі.
Багато спостерігачів відзначають, що Обама хотів укласти мирну угоду будь-яку ціну. У нього з'явилися нові проблеми - активність Ісламської держави Іраку і Леванту (ISIS) на Близькому Сході змушувала зайнятися боротьбою з новою загрозою.
У кінцевому підсумку за наполяганням Баррозу був знайдений компроміс. Європарламент і Рада, як і передбачалося, ратифікують угоду про асоціацію 16 вересня. ЄС відкриє свій ринок для українських товарів, але відкриття українського ринку для товарів з ЄС буде відкладено до 2016 року. 12 вересня про це була укладена домовленість на зустрічі з міністром економічного розвитку Росії Олексієм Улюкаевим, який потім заявив, що між Україною і Росією і далі буде діяти зона вільної торгівлі. Якщо ж Київ розпочне приховане виконання положень договору з ЄС, Москва може скасувати торговельні преференції і перейти з нульових ставок митного тарифу на ставки, які застосовуються до всіх партнерів Росії по СОТ, попередив тоді Улюкаєв.
Проте досягнутий в Уельсі компроміс дозволив представникам Києва, Москви і "ДНР", "ЛНР" підписати 5 вересня угоду про припинення вогню. Порошенко також заявив, що Київ готовий зробити кроки щодо децентралізації влади в деяких районах Донбасу і Луганської області, надавши їм економічну свободу з дотриманням культурних традицій національних меншин. При цьому президент підкреслив: мирний план заснований на територіальній цілісності України.
Однак надії на те, що мінські домовленості дозволять перевести конфлікт з військового в мирне русло, не виправдалися, відзначає FT. Бої тривали. Києву не було повернуто контроль над російсько-українським кордоном, як передбачала угоду, і через неї проросійським бойовикам продовжує поставлятися військова техніка. Спроби Меркель та інших західних лідерів переконати Путіна виконувати угоду, успіхом не увінчалися. Правда, Меркель продовжує наполягати на дипломатичному вирішенні питання.
Німеччина не буде поставляти в Україну зброю, говорила Меркель в останні дні, незважаючи на ескалацію конфлікту. Між тим, в США почалося обговорення питання про постачання летальних оборонних озброєнь. Позиція частини американських політиків змінилася з тих пір, як Порошенко виступав у вересні перед палатами конгресу.
В емоційній промові він подякував Вашингтону за постачання українській армії предметів нелетального призначення, таких як ковдри і окуляри нічного бачення, але додав: "Війну не можна виграти ковдрами". У Білому домі, який не хотів постачати зброю, були роздратовані. "Це був дурний хід з його боку", - пояснив FT американський чиновник.
Провал спроб врегулювати конфлікт дипломатичним шляхом навіть змусив західних політиків задуматися про те, що Путін, можливо, просто не хоче його врегулювати. Після довгих місяців переговорів з російським президентом Меркель прийшла до невтішного висновку, сказав FT колишній німецький посол: "Може, він не зацікавлений у відновленні порядку. Може, радники кажуть йому, що Росії буде краще в світі, в якому немає порядку".
Напередодні FT опублікувало першу статтю, де йшлося про переговори Меркель і Обами з Путіним. Зазначалося, що Путін пропонував Меркель вирішити конфлікт в Україні з "чеченському" сценарієм.
У статі Юлії Мостової "Купецьке слово. Президентська справа" в ZN.UA піднімається питання: що таке Петро Порошенко може запропонувати Володимиру Путіну, чого Путін не може взяти сам? "Схід для Путіна - не мета, а засіб дестабілізувати ситуацію в усій Україні. Україна для Путіна - не мета, а засіб, користаючи який він утверджується як лідер Європи. Найкраще це розуміє Ангела Меркель", - говорится в статі.