Осінній сезон в Україні політичний сезон розпочався бурхливо. Ще 31 серпня під Радою пройшла акція протесту, під час якої загинули три нацгвардійці. Однак у цей же час почав стихати конфлікт на Сході країни, пише пише The Financial Times.
Ситуація говорить про те, що український президент Петро Порошенко і президент РФ Володимир Путін хоче виплутатися з конфлікту, при цьому уникнувши неприємних компромісів, і врівноважуючи вимоги виборців, йдеться в статті.
"Обидва шукають можливість використовувати неясності у поспішно прийнятих Мінських угодах, щоб нав'язати свою власну інтерпретацію", - вважає Найл Баклі, редактор FT напряму "Східна Європа".
Основним питанням залишається - ступінь "самоврядування", яка повинна бути надана "ДНР" і "ЛНР". Київ готовий запропонувати обмежене самоврядування за умови, що у нього там буде певний політичний контроль.
"Порошенко прагне надати те, що сором'язливо називається "спеціальний спосіб роботи місцевого самоврядування" в сепаратистських регіонах, як частина більш широкої ініціативи щодо децентралізації, що дає більше повноважень всім регіонам України", - йдеться в статті.
Проблема в тому, плани українського президента йдуть занадто далеко і відрізняються від думок в правлячій коаліції - не кажучи вже про ультраправих в Україні, які говорять, що ці пропозиції – це здача позицій перед Москвою. Але ці ж пропозиції йдуть далеко недостатньо для Росії, говорить Баклі.
Кремль хоче, щоб сепаратистські регіони залишилися в Україні, але у вигляді більш вільною, квазі-конфедеративної структури, з високим ступенем автономії, закріпленої в Конституції. Вони могли б виступати в якості дестабілізуючого інструменту політичного впливу Росії, і перешкоди на шляху до більшої інтеграції України із Заходом.
Просто дозволяючи конфлікту залишається невирішеним або стати "замороженим", таким, як у Придністров'ї Молдови - може бути недостатньо для Кремля, вважає автор статті. Це не гарантує того, що Донбас залишиться інструментом російського впливу.
Можливо, з цієї причини, Путін домовився про зустріч з лідерами Франції, Німеччини та України в Парижі 2 жовтня. Їм треба багато чого обговорити. "Особливий статус" в східних регіонах може вступити в силу тільки тоді, коли там пройдуть вибори під міжнародним наглядом і у відповідності з законодавством України. А лідери бойовиків хочуть готуватися до виборів 18 жовтня за їх власними правилами. Крім того, в українському парламенті може не набратися більшості в дві третини голосів, необхідних для внесення змін до Конституції.
"Все це може обернутися крахом "Мінська-2" і знову звести мирні зусилля нанівець, занурюючи Схід в хаос", - резюмує Баклі.
Повідомлялося, що бойовики хочуть перенести терміни виконання "Мінська-2" на 2016 рік. Раніше прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив про абсурдність звинувачень на адресу Москви про невиконання Мінських угод. В черговий раз Пєсков спробував запевнити, що Росія не є стороною конфлікту на території України і нібито не зобов'язана виконувати мінські угоди.
У четвер міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що лідери "ДНР" і "ЛНР" згодні провести вибори за українськими законами і в присутності спостерігачів від ОБСЄ. При цьому він додав, що організувати вибори на захоплених територіях Донбасу не вдасться без узгодження деяких питань з ватажками проросійських бойовиків. Зокрема, за словами Лаврова, вони не хочуть, щоб у виборах на підконтрольній їм території брали участь кандидати від "Правого сектора" та інших "радикалів".
Видання The Wall Street Journal писала, що від Мінських угод виграв тільки Путін. Так, західні партнери тиснуть на Київ у той же час, коли російський президент навіть не думає виконувати домовленості.
Крім того, Тетяна Силіна в статті для DT.UA "Мінська халабуда" констатує, що незважаючи на те, що з усіх боків нам твердять, що Мінськ - "наше все", мінський процес зайшов у глухий кут. "Оскільки Москва, очевидно, виконувати Мінські угоди не збирається, а Європа не знає, що їй робити далі, і ситуація як і раніше в глухому куті, то що відбувається? Правильно, європейські партнери знову починають стимулювати Київ - щоб він не тільки виконав, але і перевиконав Мінські угоди", - пише автор.
За інформацією DT.UA, наші "нормандські" партнери ясно дають зрозуміти: їм хотілося б, щоб закон "Про особливий порядок..." почав діяти (хоча б частково) вже зараз, до проведення місцевих виборів на окупованих територіях.