Під час голосування за законопроєкт про заборону релігійних організацій, пов'язаних із країною-агресором РФ у першому читанні. 72 народних депутати не взяли участі у голосуванні за пропозицію уряду, хоча були присутні на засіданні 19 жовтня та голосували за інші законопроєкти, підрахував Рух «Чесно».
Найбільше депутатів, які «випарувались» під час цього голосування від усього складу у депутатських групах «Відновлення України» (59%), «За майбутнє» (29%) та ПЗЖМ (27%). Взагалі таких немає серед представників фракцій «Європейська солідарність» та «Голос».
Частина депутатів під час цього голосування взагалі витягли персональні картки для голосування, хоча були присутні в залі під час голосування за інші законопроекти.
Інша частка народних обранців просто не натиснули жодну кнопку.
При цьому «проти» ухвалення законопроєкту голосували, здебільшого, депутати з ПЗЖМ та «Відновлення України», які утворились після заборони проросійської партії ОПЗЖ, а також позафракційний мажоритарник Дмитро Шпенов. Водночас, єдиним нардепом від групи ПЗЖМ, хто голосував «за», виявився Юрій Загородній.
Лише двоє депутатів офіційно «утрималось» під час голосування — екс-«слуга» і мажоритарник з Кіровоградщини Олег Воронько, який зараз входить до групи «Відновлення України» та скандальний мажоритарник від «Слуги народу» Георгій Мазурашу.
Водночас під час голосування не спрацювала картка волинського мажоритарника з групи «За майбутнє» Ігора Гузя, який закликав підтримати рішення про заборону московської церкви.
Загалом за урядовий законопроєкт №8371 у першому читанні проголосувало 267 народних депів, найбільший відсоток голосів дали фракції «ЄС», «Голосу» та «Слуги народу».
Зазначимо, що понад 40 % українців, опитаних Центром Разумкова на замовлення ZN.UA, не можуть пробачити УПЦ МП насамперед проповідей «русского міра», зв’язків із російськими спецслужбами та підтримку впродовж восьми років, з 2014 року, російського наративу про буцімто «громадянську війну» в Україні, пише у своїй статті ZN.UA «Доля УПЦ МП: дорога від храму» Катерина Щоткіна.
Водночас про те, як Синод УПЦ МП пробував врятувати себе від заборони діяльності в разі прийняття відповідного рішення українським парламентом ще в травні 2022 року читайте в матеріалі "Харківський синод. УПЦ МП (о)".