Президент Джо Байден пообіцяв подбати, щоб Владімір Путін «заплатив дуже велику ціну» за вторгнення в Україну. Досі ця ціна включала фінансові втрати через санкції й можливу кримінальну відповідальність за воєнні злочини. Але цим все не повинно обмежуватися.
Якщо Україна зможе відбити наступ путінської армії й зберегти свою незалежність, їй знадобляться великі вливання готівки для відновлення й відбудови. І міжнародна спільнота повинна змусити Росію сплатити всі рахунки.
Про це на сторінках Politico пише професор з міжнародного права в William & Mary Law School Еван Кріддл. З історичної точки зору, переможці у війнах завжди вимагали фінансових репарацій від розбитих агресорів. Зазвичай ці виплати нав’язувалися під загрозою грубої сили. Так було, наприклад, з Німеччиною після Першої і Другої світової війн. Війна в Україні - це інша справа. Навіть якщо Росія вирішить скоротити свої втрати й відступити, Україна не зможе її змусити сплатити відшкодування за все, що вона зруйнувала в Херсоні, Харкові, Києві, Маріуполі й інших містах.
Однак, є спосіб все ж змусити Путіна заплатити. Після російського вторгнення США разом з партнерами заморозили суверенні активи російського уряду, а також особисте офшорне багатство Путіна, його помічників й олігархів-поплічників. Ця заблокована купа грошей тепер включає ще й резерви російського Центробанку, приватні банківські рахунки, нерухомість і дорогі яхти по всьому світі. Разом всі ці заморожені активи оцінюються в сотні мільярдів доларів. Це досить хороша сума, яку можна використати для допомоги Україні.
Зважаючи на це, економічний радник українського президента Олег Устенко і економіст з Массачусетського інституту технологій Саймон Джонсон добиваються, щоб США і їхні партнери конфіскували заморожені російські активи й перенаправили їх на потреби нужденних українців. Інші політичні аналітики більш конретизували цю ідею. Всі ці ідеї виправдані з точки гуманітарної й економічної точок зору. Але в політичному й юридичному полі у них немає шансів.
Передача російських активів українцям політично неможливо, тому що це знищить один з кількох інструментів, за допомогою яких міжнародна спільнота тисне на Росію, закликаючи зупинити військовий наступ. Поки замороження активів досі не зупиняло Путіна. Але це не означає, що це не допоможе наблизити рішення про кінець переговорів у майбутньому. Також важливо те, що конфіскація російських активів порушить міжнародний закон. Замороження активів у міжнародному праві називають «контрзаходами». Це тимчасові примусові дії, покликані змусити інші держави виконувати свої міжнародні зобов’язання. Міжнародний закон дозволяє США і союзникам заморожувати російські активи в якості тимчасової контрдії за умови, що ці активи будуть збережені, щоб їх можна було повернути, коли Москва знову почне виконувати свої зобов’язання. Натомість перманентна конфіскація, яку пропонують Устенко і Джонсон, буде незаконною експропріацією. Якщо США і партнери хочуть послати сигнал про те, що міжнародний закон потрібно поважати, тоді передача Україні російських активів - це погана ідея.
На щастя, є ще один спосіб, як США й інші країни заходу можуть використати російське заморожене багатство, щоб полегшити становище України. Вони можуть відмовитися розморожувати активи до тих пір, поки Путін не заплатить репарації. Згідно з міжнародним законом, Москва зобов’язана компенсувати Україні шкоду, завдану війною. Існує ціла низка способів, як Росія могла б задовольнити цю вимогу. Вона може провести переговори й домовитися про одноразову виплату всеосяжної суми. Вона може у співпраці з Україною створити двосторонній суд, на зразок Ірано-американського суду. Вони можуть звернутися до міжнародних організацій по допомогу в створенні спеціального органу для залагодження всіх претензій, зокрема до Компенсаційної комісії ООН, яка розглядає цивільні позови після незаконного вторгнення Іраку й окупації Кувейту на початку 1990-х років. В кожному з цих випадків заморожені активи можуть бути використані для виплат компенсації Україні.
Світові лідери, схоже, не розглядали всі ці варіанти. Байден і його радники наполягали на міжнародних санкціях виключно щоб стримати російську агресію. Але замороження активів й інші санкції не завадили Путіну руйнувати українські міста. І навряд чи вони переконать російського автократа відмовитися від окупованого Донбасу, не кажучи вже про Крим. Більше того, щойно Україна і Росія домовляться про кінець боїв й вирішать свої територіальні суперечки, санкції втратять свою логіку як засіб стримування. Якщо санкції зникнуть, щойно війна закінчиться, Росія зможе уникнути відповідальності. Переспрямування міжнародних санкцій на мету досягнення репарацій зробить їх більш потужними.
США і союзники повинні послати чіткий сигнал: чим більше шкоди Росія завдасть Україні, тим більше їй доведеться заплатити, перш ніж будуть зняті санкції. Прив’язка санкцій до репарацій дасть Москві причини відмовитися від ракетних обстрілів. Це також дасть юридичне виправдання для США зберегти санкції після закінчення війни. Також з’явиться потужний механізм, щоб змусити Росію профінансувати відбудову України.
Ця стратегія стягнення воєнних репарацій може здатися дивною, тому що вона вимагає російської співпраці. Дуже важко уявити, щоб Путін погодився заплатити стільки, щоб можна було компенсувати всю завдану війною шкоду, як того вимагає міжнародний закон. Замість того, щоб визнати, що його так звана «спеціальна операція» в Україні порушує міжнародний закон, Путін може обрати втрату замороженого багатства своєї країни, звинувачуючи в усьому іноземних ворогів.
Але терпляча наполегливість може дати неочікувані плоди. Поки санкції будуть діяти, Росія буде намагатися залучити іноземний капітал, щоб оплатити свої рахунки й підтримати підірвану фінансову систему й економіку. З плином часу Росія відчує дедалі більший тиск, який буде змушувати її почати переговори про послаблення санкцій. А це покращить шанси, що вона погодиться виплатити репарації. Міжнародні санкції не завадили армії Путіна вторгнутися в Україну. Але якщо міжнародна спільнота буде терплячою й об’єднаною в захисті міжнародного закону, вона може змусити російського автократа все ж заплатити за свою незаконну війну й компенсувати Україні завдану шкоду твердою валютою.