Комісія з відбору директора Національного антикорупційного бюро обрала 22 кандидатів, які проходять до наступного етапу конкурсу. При чому є дані, що на Банковій вже дзвонили деяким кандидатам, аби запропонувати їм стати «своєю» людиною. Як відбуватимуться ключові етапи відбору людей, трьох чиї прізвища подадуть на розгляд уряду, пояснила Олена Щербан у статті для ZN.UA «Конкурс на директора НАБУ. Ризики і шанси двадцятки».
«Фактично з цього моменту розпочинаються ключові етапи відбору. А також справжня боротьба не тільки за крісло очільника НАБУ, а й за чистоту результату самого конкурсу. Бо призначення на посаду директора бюро лояльного до влади кандидата може зруйнувати весь антикорупційний ланцюг НАЗК— НАБУ— САП—ВАКС, що вибудовувався роками в умовах систематичного тиску й атак політичних еліт. Лише впродовж останніх місяців — із включенням САП — антикорупційний блок почав показувати системну роботу», – пише Щербан.
За її словами, номінально Банкова лише спостерігає за тим, що відбувається в рамках конкурсного процесу. Але є інформація, що їй не завжди вдається тримати дистанцію.
«Декотрі з учасників уже отримували дзвінки з пропозиціями представляти інтереси ОПУ в ключовій ланці антикорупційного блоку. Тому не треба думати, що спроби завербувати і вивести свого кандидата до фінальної трійки залишилися позаду. Все тільки починається», – зазначає авторка.
Зокрема, під час наступного етапу всі 22 кандидати мають виконати практичне завдання. Воно складається з двох блоків:
- перевірка володіння кандидатами професійними практичними уміннями та навичками;
- перевірка наявності в кандидатів організаційних і лідерських якостей.
Одночасно кожного з кандидатів будуть ретельно аналізувати як комісія, так і представники громадянського суспільства. Всі бажаючі вже можуть надсилати комісії матеріали про кандидатів на електронну адресу sc.nabu@gmail.com.
Щербан пояснила, якщо кандидати не зможуть чітко відповісти на запитання комісії та громадян письмово, з ними проведуть співбесіди на доброчесність. Проте найважливіший показник доброчесності — наявність поданої кандидатом декларації про майновий стан. Адже навіть якщо парламент призупинив декларування, уявити собі директора НАБУ без поданої декларації просто неможливо.
Після оцінки доброчесності з конкурсу мають випасти всі, щодо кого є сумніви. А ті, хто залишиться, пройдуть уже іншу співбесіду — щодо професійної компетентності. Саме після цього етапу комісія має обрати трійку, яку й подадуть на затвердження уряду.
«Всі ці процедури заберуть щонайменше півтора-два місяці. Тому виконати побажання Дениса Шмигаля — подати фінальну трійку до кінця січня — просто нереалістично. Останній уже не вперше критикує комісію за повільну роботу. Проте вся ця гра — просто спроба відвернути увагу від того, що саме уряд більш як пів року блокував початок конкурсу. Очевидно, влада сподівається отримати у фінальній трійці хоча б когось, із ким можна буде домовитися. Але є надія, що комісія не дасть їй такого шансу і внутрішнє сито конкурсу виявиться сильнішим за спроби Банкової провести/завербувати свого кандидата», – пише Щербан.
Наразі ж, як додала авторка, здається, що представник НАБУ зможе отримати посаду, тільки якщо до фінальної трійки увійдуть самі співробітники бюро. У Центрі протидії корупції очікують, що у фінальній трійці будуть виключно незалежні кандидати і ті, які вже показали результати у розслідуванні топкорупції.
«Збереження та посилення незалежності НАБУ в цей складний для України час не можна недооцінювати. Саме впевненість у незалежності антикорупційних органів, їхня інституційна спроможність є і будуть ключовим гарантом довіри до України західних партнерів, без допомоги яких нам не перемогти в цій війні», – додала Щербан.
На початку серпня голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що команда президента готується зірвати конкурс на директора НАБУ, на що вказував зареєстрований представником президентської фракції «Слуга народу» Андрієм Клочком законопроєкт, який встановлює нові вимоги до кандидатів на посаду та обмеження щодо участі у конкурсі. Зрештою, законопроєкт було знято з розгляду.
Посли країн «Великої сімки» (G7) висловлювали занепокоєння законопроєктом №7654 як таким, що створює правові ризики та невизначеність навколо процедур відбору керівництва ключових антикорупційних інституцій України.
В Раді асоціації Україна-ЄС наголошували на необхідності завершення відбору нового директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та реформи Конституційного суду (КСУ).