Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук напередодні підписав розпорядження, яким створив робочу групу щодо підготовки змін Конституції в частині децентралізації. До 1 березня члени робочої групи мають подати проєкт внесення змін до Конституції України щодо децентралізації.
Головою робгрупи став перший віцеспікер парламенту Олександр Конрієнко. Крім нього до її складу увійшли ще 10 народних депутатів здебільшого з двох комітетів – з питань держбудівництва та місцевого самоврядування та правової політики. Зокрема, до робочої групи увійшли представники всіх фракцій та груп крім «Європейської солідарності» та «За майбутнє».
В Асоціації міст України (АМУ) повідомили, що також працюватимуть над змінами до Конституції. Зокрема, у пресслужбі зазначили, що напрацьований робгрупою законопроєкт мають презентувати та обговорити в Асоціації міст України відповідно до листа Олександра Корнієнка. Планується, що законопроєкт опрацюють представники АМУ, затверджені її правлінням, а також експерти асоціації.
Як вже писала редакторка відділу політики ZN.UA Інна Ведернікова, суть проблеми в тому, що у владі паралельно розгортаються два протилежні процеси. З одного боку, Банкова лобіює перекроєний законопроєкт №4298, яким включається механізм державного нагляду за місцевим самоврядуванням на обласному та районному рівні. Він є ключовим перед прийняттям змін до Конституції щодо децентралізації. Законопроєкт ухвалили у першому читанні з базовою нормою про префект/главу РДА-ОДА у статусі державного службовця з кадровим резервом та ротацією раз на три роки. Законопроєкт уже підготували до другого читання, але після цензури Банкової ця норма була вилучена. Префект став повністю підконтрольним президенту. Це викликало хвилю обурення у депутатському корпусі та в експертної спільноти, яка готувала законопроєкт. Документ №4298 був на порядку денному на грудень, але без дати. За інформацією джерел ZN.UA, у комітеті зараз голосів у «слуг народу» немає. Розгляд питання відкладено як мінімум на середину січня.
Паралельно з'явився проєкт внесення змін до Конституції щодо децентралізації, де мають закріпити децентралізацію та механізм державного нагляду за органами місцевого самоврядування. Однак він йде в розріз із правками Банкової – там префект залишається держслужбовцем і пропонуються менш політизовані варіанти його призначення та підпорядкування.
Як писав у своїй статті Юрій Ганущак: «Події, що розгортаються у надрах реформи державного управління, не можуть не насторожувати. Посли G7 негайно дружно поаплодували децентралізації та проєкту змін Конституції, яким (ймовірно, для зовнішнього споживання) прикрито реальну політику влади. Але очевидно, що децентралізація все ж таки має бути закріплена в Конституції.
Цього разу (це вже третій варіант) зміни до Конституції щодо реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади виникли нізвідки. На відміну від попередніх проєктів, представлених офіційно від імені глави держави та ним же відкликаних, тут автор тексту не оголошується.
І хоча стверджується, що документ — не рішення влади, а лише підстава для початку обговорення, навряд чи Банкова дозволила б з'явитися цьому документу в публічному просторі, якби не пов'язувала з ним власної мети.
Але пропоноване нам сьогодні навряд можна назвати реалізацією зазначеної формули. Вже хоча б тому, що законопроєкт №4298 суперечить оприлюдненій моделі змін до Конституції. Як можна закріплювати у Конституції те, чого не збираються робити?».
На думку експерта, попри наявність низки реформаторських норм, оприлюднений проєкт внесення змін до Конституції також видається досить неоднозначним документом.
Наразі група, очолювана Олександром Корнієнком, якраз і займеться вивченням цього проєкту змін. Куди поверне Банкова, якщо їй так і не вдасться провести через зал законопроєкт №4298? Що, до речі, заблокує вирішення питання столиці – міняти закон про столицю можна лише після ухвалення №4298. Навіщо взагалі слуги збираються «грати» в Конституцію?
Щоб розуміти ситуацію, читайте статтю Інни Ведернікової «Зеленський йде на другий термін і будує мережу» та статтю Юрія Ганущака «Піар-конституція для диктатора».