Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію про захист мов нацменшин в Європі. Однак про український закон про освіту, проти якого протестувала Румунія, а Угорщина оголосила про блокування європейських та євроатлантичних прагнень Києва, у доповіді щодо захисту мов меншин згадувалося лише в пояснювальній записці доповідача.
Як повідомляє "УНІАН", у резолюції в цілому мова йде про забезпечення розвитку мов меншин, їх захист та міститься пропозиція створити окрему премію для країни, яка буде це робити краще. Документ був проголосований після обговорення і підтриманий більшістю депутатів: "за" проголосували 130, "проти" - 10, "утрималися" 24 при загальній кількості 164 депутати, які взяли участь в голосуванні.
Під час обговорення доповіді "Захист та просування регіональних мов чи мов меншин в Європі", автором якої була депутат від Угорщини Роза Гоффманн, Україну згадали лише як нагадування про дискусію, яка пройшла у жовтні 2017 року на минулій сесії.
"Це робить обов'язковим використання офіційної мови у навчанні, і лише певні предмети можуть викладатися на офіційних мовах Європейського Союзу, починаючи з п'ятого класу, за умов, які ще досі не визначені. Це фундаментальна концептуальна відмінність: викладання німецькою, польською, угорською, румунською, болгарською, словацькою чи грецькою мовами не виправдовується тим, що вони є європейськими мовами, але тим, що вони є рідною мовою меншин, що проживають в Україні", - зазначається в додатку до резолюції, маючи на увазі мовні положення українського закону про освіту.
Автор доповіді вважає, що обов'язки, взяті країною під час ратифікації Хартії регіональних мов або мов меншин та Рамкової конвенції, не можуть бути замінені викладанням офіційних мов Європейського Союзу на певних рівнях або за додаткових умов.
"Таке рішення не враховує мови меншин, які не є офіційними мовами Європейського Союзу. Я твердо вірю, що при прийнятті нового законодавства країна не виконала свої міжнародні зобов'язання та стандарти Ради Європи", - прописала Гоффманн.
Раніше Європейська комісія за демократію через право опублікувала рекомендації, що стосуються українського закону "Про освіту", зокрема, так званої "мовної статті". У висновках пропонується внести зміни до ст. 7 цього закону ("мовна стаття") для запобігання можливої дискримінації мов, що не належать до мов Європейського Союзу.
Закон України "Про освіту" набув чинності 28 вересня. Відповідно до статті 7 закону, починаючи з 1 вересня 2018 року дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову.
З 5-го класу діти починатимуть навчатися державною мовою, а мову національної меншини будуть вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, то на ній можливе викладання однієї або декількох дисциплін.