Останнім часом Офіс генпрокурора щонайменше двічі реалізовував схему щодо виводу з-під кримінальної відповідальності "потрібних людей", які фігурували у справах, підслідних НАБУ, пише у своїй статті для ZN.UA головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов. При цьому в другому випадку, при реалізації схеми вже врахували помилки попереднього кейса.
Суть схеми полягає, у зміні підслідності справ всупереч приписам Кримінального процесуального кодексу для їх закриття. Зокрема, в органу досудового розслідування, який з певних причин не хоче закривати провадження, матеріали справи забирають. Їх передають в інший орган, який, навпаки, готовій це зробити.
“Порушення підслідності у такому разі “компенсується” відповідним судовим рішенням, в ухваленні якого важлива роль відводиться прокурору і його позиції як процесуального керівника. Або ж без передачі справи кримінальне провадження закриває прокурор — на підставі рішення суду, ухвалення якого було спеціально організоване за участі чи за погодженням того ж прокурора. Останнім часом Офіс генерального прокурора щонайменше двічі реалізовував цю схему стосовно справ, які перебували у компетенції НАБУ”, - пише Лємєнов.
Першим подібним кейсом він назвав справу “VAB Банку”, яку Офіс генпрокурора 25 червня закрив нібито на виконання рішення Печерського районного суду міста Києва. Останній же задовольнив скаргу адвокатів агробарона Олега Бахматюка на бездіяльність Офісу генпрокурора щодо розгляду їхнього клопотання.
“Однак законність цього рішення є вельми сумнівною. Адже всі процесуальні рішення щодо справ, які перебувають у провадженні НАБУ, віднесено до компетенції Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Тому Печерський суд апріорі не мав права виносити вищезгадане рішення”, - зазначив Лємєнов.
Але в ОГП ніхто не поставив під сумнів законність такого рішення, натомість там його взялися швидко виконувати. Провадження у справі закрив заступник генпрокурора Олексій Симоненко. Ірина Венедіктова зробила його на один день в.о генерального прокурора.
Однак, як зазначив Лємєнов, такі рішення в ОГП не приймаються без відома Венедіктової. А вона у свою чергу не ухвалює їх без погодження або схвалення з боку президента Зеленського чи як мінімум голови його офісу Андрія Єрмака.
Крім того, Венедіктова не дала команди оскаржити рішення Печерського райсуду в Апеляційному суді Києва, а також не дочекалася рішення ВАКС з цього приводу. При чому на той момент в САП уже заявили про те, що оскаржать рішення про закриття справи.
“Збій у цій схемі стався саме через рішення Апеляційної палати ВАКС, яка скасувала рішення Печерського суду. Це рішення ВАКС зламало схему щодо закриття справи “VAB Банку”, яка застосовувалася Офісом генпрокурора”, - пояснив експерт.
Вдруге подібну схему ОГП реалізував у рамках справи заступника голови Офісу президента Олега Татарова, який проходить як підозрюваний у справі про махінації “Укрбуду” з квартирами для Нацгвардії. Однак, цього разу Офіс генпрокурора врахував свої попередні помилки та вирішив одразу не виконувати рішення суду щодо передачі справі з НАБУ до СБУ.
Замість цього, було організовано скарги адвокатів підозрюваного до Київського апеляційного суду. Він апеляцію відхилив, як і скаргу прокурорів, підписану Венедіктовою. Потім подібні касаційні скарги не прийняв до провадження і Верховний суд, тим самим остаточно закріпивши рішення про передання справи СБУ.
При цьому інформацію про зміни підслідності в ЄРДР вніс той самий заступник генпрокурора Симоненко. Для цього, як і у випадку зі справою “VAB Банку” Венеідктова зробила його на день виконувачем обов’язки генерального прокурора.
Детальніше про те, як правоохоронні органи виводять з-під кримінальної відповідальності потрібних осіб читайте у статті Олександра Лємєнова “Законники-схематозники: як вивести “потрібних людей” з-під відповідальності?”.