Верховна Рада 4 березня збереться на позачергове засідання, головною темою якого мають стати кадрові перестановки в уряді та силовому блоці. Депутатам "Слуги народу" вже видали підказки, як саме варто аргументувати свої претензії. Тези претензій опублікували в мережі, однак експерт StateWatch Олександр Лємєнов у своєму блозі на "Українській правді" назвав їх маніпулятивними.
"Група Коломойського-Авакова всіма силами хоче "збити" очільника Уряду Олексія Гончарука, а також – звільнити директора НАБУ Артема Ситника та Генпрокурора Руслана Рябошапку. Але здравим депутатам очевидно, що брехнею цього домогтися неможливо. Сподіваємось, вищезазначений аналіз допоможе розібратись в ситуації і тим, хто сумнівався", - зазначив Лємєнов.
Зокрема у тезах для "слуг народу" йдеться про провальну політику українського уряду, яку він здійснює у сферах промислового виробництва. Також депутати мають згадати про спад експорту через стійку ревальвацію гривні, низькі обсяги бюджетних надходжень, відсутність механізмів підтримки інвесторів тощо.
Окрім того, у "шпаргалці" йдеться про те, що запропоноване урядом об'єднання міністерств не спрацювало. Адже міністри не можуть контролювати всю діяльність їхнього відомства, а тому деякі галузі залишилися без нагляду. Також у тезах йдеться про те, що в уряді мало людей, які чітко відповідають за конкретні напрямки розвитку країни.
Згідно з виданими депутатам "підказками", вони мають заявити про те, що очільники певних міністерств не справляються з поставленими перед ними завданнями. В тезах також йдеться про те, що керівники деяких центральних органів виконавчої влади та критично важливих для наповнення держбюджету служб не в змозі показати потрібний результат.
Також у тезах, виданих депутатам "Слуги народу" вказані зауваження до правоохоронних та антикорупційних органів. Особливо незадоволення викликають очільник Національного антикорупційного бюро Артем Ситник, генпрокурор Руслан Рябошапка та очільник Нацагентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков. Вони нібито так і не змогли притягнути до відповідальності корупціонерів.
Саме тому, згідно з тезами, "треба робити інституціональні та кадрові висновки".
У свою чергу Олександр Лємєнов зазначив, що "шпаргалки", видані депутатам, це маніпуляція та підміна понять. Зокрема, він зазначив, що будь-який кримінальний процес може тривати місяці, або навіть і роки. При цьому НАЗК не є караючим органом. І викривачі корупції, діяльність яких унормували законодавчо, не мають жодного відношення до пришвидшення притягнення корупціонерів до кримінальної відповідальності.
Лємєнов також звернув увагу на те, що Офіс генпрокурора здійснює лише процесуальне керівництво. Окрім того, НАБУ спрямувало до суду близько 245 справ, є 438 обвинувачених та 38 вироків. Тому пришвидшення притягнення до відповідальності залежить не від Артема Ситника та Руслана Рябошапки, а від роботи судів. При цьому Вищий антикорупційний суд запустили лише минулої осені.
До зміни запобіжного заходу корупціонерам також більше причетні судді, зазначив Лємєнов. Прокурори завжди вимагають максимальну міру запобіжного заходу, але рішення ухвалює саме суддя на власний розсуд.
"Більше того, Офіс Генпрокурора врятував президента від політичних "запитань" з боку європейських та американських партнерів, не підписуючи дуже слабко написану підозру експрезиденту Петру Порошенка. Останнього треба притягати до відповідальності і це обов'язково, але в межах закону, а не по беззаконню", - додав Лємєнов.
Він також зазначив, що втручання депутатів у слідчі дії є злочином. А в юридичні тонкощі "слугам народу" навпаки бажано було б вникнути, адже більшість із них не розуміє як мають функціонувати органи правопорядку та правосуддя у демократичній державі.
Окрім того, депутати не мають права нічого вимагати від директора НАБУ та генпрокурора, окрім як публічних звітів.
Нагадаємо, під час позачергово засідання парламенту має бути присутнім президент України Володимир Зеленський. Кадрові зміни, які розглядатимуть депутати, можуть торкнутися більшої частини уряду та силового блоку.
Зокрема парламентарі можуть замінити очільника Кабміну Олексія Гончарука. За даними ЗМІ, є велика ймовірність, що його місце займе віцепрем'єр Денис Шмигаль. Окрім того депутати можуть призначити нових очільників МЗС, МОЗ, Мінсоцполітики, Міністерства окупованих територій і віцепрем'єра з промисловості.
Зазначимо, що за даними ZN.UA у Верховній Раді також зібрали достатню кількість підписів за відставку генерального прокурора Руслана Рябошапки.