UA / RU
Підтримати ZN.ua

Нова антикорупційна програма дає можливість посадовцям звітувати навіть про найменше "покращення"

Навіть мінімальні зусилля, як то зростання певного показника на 0,1%, дасть змогу прозвітувати про успішне виконання антикорупційної програми, але без представлення конкретних реальних результатів.

Ухвалена урядом нова антикорупційна програма на 2015-2017 роки буде орієнтована переважно на вимірювання процесу боротьби з корупцією замість конкретних і чітких результатів. Про це у статті у DT.UA пише Іван Сікора, директор Фундації "Відкрите суспільство", експерт з питань антикорупційної та бюджетної політики.

Нову антикорупційну програму написано так, зазначає він, що навіть мінімальні зусилля посадовців можна буде інтерпретувати як великий успіх. У тексті програми можна знайти багато чудових заходів у стилі "підвищення й покращення", але без конкретних показників.

Оцінювати пропонують процес, а впливи - вже по ходу, з можливістю довільної інтерпретаці.

"Критерії для оцінювання успішності антикорупційної політики планують розробляти по ходу, що дасть широкий простір для інтерпретації навіть мінімальних успіхів як великої перемоги", - пише Сікора.

За словами експерта, схоже, що сьогоднішні владні політичні діячі досі розглядають антикорупційну політику "здебільшого як гарний аксесуар у своєму політичному гардеробі". І це при тому, що саме імітація боротьби з корупцією призвела "папєредніків" до сумного фіналу і довела державу та її економіку до жалюгідного стану.

Так, "велика проблема" у розробників антикорупційної програми з показниками оцінювання впливу уряду на явище корупції. І це при тому, що Міністерство юстиції щороку готувало відповідні річні звіти, розробляло методичні матеріали щодо антикорупційної експертизи й не тільки.

Втім, посадовці Мін'юсту все ж спромоглися додати бодай посилання на якісь міжнародні стандарти й оцінку прогресу України в кількох міжнародних ініціативах. Зокрема, було додано показник отримання статусу країни, що відповідає вимогам Ініціативи прозорості видобувних галузей (ЕІТІ), та показник отримання позитивної оцінки з боку Ініціативи прозорості у будівельній галузі. На жаль, цим і обмежилися.

Досягнуті результати мають бути ключовими для оцінювання політики. Однак це найбільш слабке місце всієї публічної політики в Україні, нагадує екперт.

"З результативними показниками намагаються бути надто вже обережними. Бо за їх недосягнення настає відповідальність (або принаймні є ймовірність її настання). З оцінюванням процесу набагато легше. "Старалися, зробили все можливе, але не вийшло" - стандартна "відмазка" посадовців і політиків.

Мабуть, саме через цю давню українську традицію орієнтуватися на процес, а не на результат розробники нової урядової антикорупційної програми чомусь вирішили проігнорувати вимоги чинного законодавства" - зазначає Сікора.

Досягнуті результати мали би стати ключовими для оцінювання антикорупційної політики (з відповідальністю за недосягнення результатів). Що ж до конкретного впливу на розв'язання проблеми корупції, то у програмі маємо доволі розмиті й нечіткі показники

Наприклад, - зростання довіри хоча б на 1% дасть змогу прозвітувати про успішність виконання програми.

В урядовій антикорупційній програмі - жодної конкретної цифри щодо того, на які показники вийде Україна в міжнародних рейтингах завдяки реалізації антикорупційної програми.

Автор зазначає, що дивує позиція українського відділення Тransparency International в контексті результатів, що їх сформулював президент України у Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020".До 2020 р. Україна за Індексом сприйняття корупції (його розраховує Тransparency International) має увійтидо 50 кращих держав світу. Однак жодних проміжних результатів, на які має вийти Україна протягом трьох найближчих років (термін реалізації антикорупційної програми), у тексті програми не побачимо. Не побачимо й індикаторів, яких має досягнути Україна в рамках Індексу відкритості бюджету.

Довіра громадян та експертного середовища до органів влади є не менш важливим індикатором для оцінювання ефективності боротьби з корупцією. Проте знову - загальні формулювання про збільшення, "покращення" і т.д.

Зокрема, про новостворений правоохоронний орган (Національне антикорупційне бюро) чомусь узагалі забули. Як забули і про оцінювання довіри до правоохоронної системи та судів, що добре відомі високим рівнем корупції.

Інші ж показники індикаторів антикорупційної програми дають посадовцям широкі можливості для інтерпретації успіхів.

І це попри те, що в президентській Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020" є чіткі індикатори.

Більше про "таємну антикорупційну програму" читайте у статті Івана Сікори "Україна знову в полоні процесу боротьби з корупцією" у свіжому числі "Дзеркала тижня. Україна".