Україна зацікавлена в продовженні Мінського процесу та організації нових зустрічей у нормандському форматі, щоб змусити Росію піти з Донбасу, але прогнозувати результат переговорів дуже складно, зазначає міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Коли ви питаєте про те, чи варто чекати новин, то я відповім, що в моїй дипломатичній практиці Нормандія і Мінськ - чи не найменш прогнозовані процеси», - розповів він в інтерв'ю «РБК-Україна».
Так, за словами міністра, дуже важко далися переговори про режим припинення вогню на сході України з 27 липня. До останнього не було впевненості в тому, що Росія і підконтрольні їй бойовики погодяться дотримуватись режиму тиші.
«Зброя не замовкла повністю. На жаль, є обстріли, і втрати є. Але ніхто не сперечатиметься, що інтенсивність бойових дій вперше за майже сім років війни так довго тримається на рівні майже повного припинення вогню», - додав Кулеба.
Переговори в Тристоронній контактній групі (Мінськ) та нормандському форматі голова МЗС вважає безальтернативними. Хоча раніше в команді президента Володимира Зеленського неодноразово заявляли, що працюють над альтернативою «непрацюючому Мінську».
«Ми маємо рухатися вперед, ми повинні штовхати, тому що ідеться про нашу країну і нашу територіальну цілісність», - пояснив свою позицію Дмитро Кулеба.
Нагадаємо, під час останнього засідання ТКГ Росія вперше підтримала план бойовиків щодо Донбасу.
5 листопада стало відомо, що Україна пропонує, щоб конфлікт в Донбасі було вирішено, а окремі райони Донецької і Луганської областей демілітаризовані вже на початку 2021 року. Це і є основною умовою проведення виборів на території ОРДЛО вже в березні наступного року.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія нічого не знає про план дій, однак демілітаризація регіону та передача контролю над кордоном начебто «суперечать Мінським домовленостям».
Віце-прем'єр-міністр – міністр з питань тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков припустив, що російське керівництво могло на разі не ознайомитися з новим планом України. А всі документи були передані в ОБСЄ, яка повинна ознайомити з ними російську сторону.