Парламент Молдови почав вживати заходи щодо недопущення членів забороненої проросійської партії "Шор" до участі в місцевих виборах від інших партій або як незалежні кандидати, передає Reuters.
У червні Конституційний суд визнав цю опозиційну партію неконституційною, але у вівторок заявив, що її члени мають право брати участь у місцевих виборах 5 листопада, якщо вони офіційно не представляють заборонену партію.
Партія, очолювана бізнесменом Іланом Шором, який перебуває у вигнанні, організовувала багатомісячні акції протесту проти президента Маї Санду та її уряду у зв'язку зі зростанням цін. Санду звинувачує і Шора, і Росію у спробах дестабілізувати ситуацію у Молдові після вторгнення російської армії до України.
Як міра, спрямована проти членів партії Шора, парламент Молдови схвалив у першому та другому читаннях поправку до Кодексу про вибори, яка забороняє "конкретним людям" брати участь у місцевих виборах.
Поправка, що пройшла через парламент, передбачає, що правоохоронні органи будуть представляти список таких осіб до Центральної виборчої комісії, яка становитиме остаточний список.
Урядова комісія з надзвичайних ситуацій, яку очолює прем'єр-міністр Дорін Речан, раніше в середу розпорядилася скласти такий список "для забезпечення демократичних процесів на майбутніх виборах і усунення небезпеки для держави".
"Кремль хоче, щоб до влади в Молдові прийшов його олігарх (Шор), щоб позбавитися всіх кримінальних справ, щоб вони танцювали під дудку Кремля і встромили ніж у спину України. Ми цього не допустимо", – заявив заступник голови парламенту Міхай Попшой.
Шора, який проживає в Ізраїлі, у квітні заочно засудили до 15 років позбавлення волі за банківський скандал з відмиванням грошей на суму 1 мільярд доларів, а США та Євросоюз запровадили проти нього санкції.
Він та Росія заперечують бажання дестабілізувати ситуацію в Молдові. Москва, яка розмістила близько 1500 військовослужбовців у Придністров'ї, також відкинула звинувачення Санду в спробі повалити її, але стосунки з нею зіпсувалися.
У вівторок МЗС Росії викликало посла Кишинева і повідомило, що Москва вживає заходів у відповідь після висилки з країни 13 вересня керівника інформаційного агентства Sputnik Moldova.