На початку вересня заступник голови Офісу президента Олег Татаров відсвяткував день народження. Привітати іменинника у заміський ресторанний комплекс в Конча-Заспі прийшли політики та високопосадовці від силового блоку. Зокрема, ті, хто допомагав Татарову уникнути відповідальності у справі про квартири Нацгвардії.
Журналісти «Української правди» зафіксували серед гостей Татарова:
- Заступника керівника Київської обласної прокуратури Олега Ткаленко. Кар’єра начальника управління прокуратури Сумської області стрімко пішла вгору саме після призначення Татарова в ОПУ, наголошується у сюжеті.
- Заступника голови Національної поліції України, начальника Головного слідчого управління Максима Цуцкерідзе. Татарова і Цуцкерідзе пов’язують «майнові стосунки», йдеться у матеріалі. У зведеному на землі НГУ будинку на Печерську, де мали отримати квартири нацгвардійці (натомість їм запропонували дешевше житло у ЖК на виїзді з Києва, що й стало підставою для розслідування корупційної оборудки), у березні 2018 року отримала кватиру тещу заступника голови Нацполіції. Площа житла – 144 кв.м, вартість –3,6 млн.
Згодом жінка отримала ще кілька об’єктів у цьому ж житловому комплексі – два паркомісця та технічне приміщення. Походження грошей на придбання нерухомості журналістам встановити не вдалося – ані теща, ані тесть Цуцкерідзе ніколи не займалися бізнесом.
Опинившись під слідством, голова забудовника Максим Микитась почав свідчити проти Олега Татарова, який на момент будівництва ЖК очолював юридичний департамент «Укрбуду». За його словами, саме Цуцкерідзе допомагав заступнику голови ОПУ «вирішувати проблеми» з Міністерством внутрішніх справ. Сам Цуцкерідзе цю інформацію заперечує.
- Заступника генерального прокурора Олексія Симоненка. Саме Симоненко вивів справу Татарова з підслідності НАБУ та передав СБУ (хоча корупційні справи за законом має розслідувати саме Антикорупційне бюро). Згодом власним підписом Симоненко також легалізував виведення справи Татарова з поля зору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
- Керівника Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу генпрокурора Яна Стерлюка. За своїми посадовими обов’язками, цей прокурор може контролювати діяльність СБУ, прикордонників та фіскалів.
- Колишнього керівника кримінальної поліції, в.о. керівника УМВС Полтавщини Віктора Ремського.
- Адвоката Сергія Бурлакова. За часі президентства Віктора Януковича Татаров і Буралков працювали разом – чинний адвокат був начальником Управління зв’язків з громадськістю МВС, нинішній заступник голови ОПУ – заступником начальника ГСУ МВС. Під час Революції Гідності обидва виправдовували жорстокість силовиків щодо майданівців, зокрема перед дипломатами ЄС.
- Заступника генерального прокурора Ігоря Мустецу. За даними ЗМІ, Мустеца пов’язаний з бізнесменом з орбіти президента Іллею Павлюком.
- Керівника міграційної служби Києва В’ячеслава Гузя.
- Експершого заступника голови Служби, начальника управління по боротьбі із корупцією та організованою злочинністю Центрального управління СБУ Василя Малюка.
- Начальника управління дізнання Національної поліції Олександра Ковтуна.
Працюючи в Офісі президента, Татаров став фігурантом корупційної справи. У грудні 2020 року прокурори САП оголосили Татарову підозру у співучасті щодо передачі хабаря в інтересах колишнього депутата та голови корпорації «Укрбуд» Максима Микитася.
Хабар призначався судовому експерту у справі про заволодіння коштами Нацгвардії. За матеріальну винагороду експерт занизив суму збитків у більш ніж 11 раз. У 2016-1017 році керівництво НГУ і компанія-забудовник підписали угоду про обмін службових квартир в житловому комплексі в центрі Києва (будувався на території колишньої військової частини) на «аналогічні» на околиці міста. Сума збитків сягнула 81 млн грн.
Справу Татарова спочатку незаконно вивели з підслідності НАБУ (хоча розслідуванням корупційних злочинів має займатися саме антикорупційне бюро), а потім «злили» у судах. Докладніше про те, як правоохоронні органи виводять з-під кримінальної відповідальності потрібних осіб, читайте у статті Олександра Лємєнова «Законники-схематозники: як вивести «потрібних людей» з-під відповідальності?» у ZN.UA.