Міністерство закордонних справ Німеччини запропонувало відхилити петицію про визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років геноцидом. Аргументи МЗС полягають у тому, що поняття геноцид не було визначено до 1951 року.
Про думку МЗС розповів в інтерв'ю DW член петиційного комітету, депутат від правлячого Християнсько-демократичного союзу Арнольд Фаатц.
Сьогодні, 21 жовтня, на відкритому засіданні петиційної комісії Бундестагу, членами якої є 28 депутатів з різних фракцій німецького парламенту, обговорювалася петиція, яка з'явилася в травні цього року. Вона зібрала понад 56 тисяч підписів, більше, ніж необхідно для розгляду.
Арнольд Фаатц, відповідаючи на питання видання, зазначив, що аргумент МЗС технократичний. Таким же депутат визнав і другий аргумент - що, крім українців, цей штучно влаштований голод мав і інші жертви, зокрема, в Росії і на Кавказі.
"Цей аргумент, на мою думку, також більше схожий на відмовку. Дві каденції Бундестагу тому вже була схожа петиція, тоді МЗС вже реагувало на неї подібними аргументами і робить це тепер знову. Я вважаю таку агрументацію досить небезпечною. Вона суперечить тій оцінці, яку ми сьогодні по праву даємо протиправним діям режиму націонал-соціалістів у Німеччині. Адже тоді незабаром нацисти почнуть вимагати, щоб гітлерівський геноцид, який так само відбувся до визначення цього поняття, також відповідним чином переоцінити. Адже це також сталося до 1951 року", - зазначив депутат.
Фаатц усвідомлює тому, чому МЗС займає таку позицію: щоб не створювати конфронтацію з Росією. Незважаючи на те, що багато країн визнали Голодомор геноцидом, МЗС Німеччини, найімовірніше, буде наполягати на відхиленні петиції, і цілком можливо, петиційний комітет її відхилить.
Навіть якщо депутати запропонують голосувати за петицію в Бундестазі окремим пунктом, найімовірніше, вважає депутат, потрібної кількості голосів не набереться.
"Швидше за все, рішення буде: відхилити петицію, обґрунтовуючи це тим, що це, мовляв, все було жахливо, але поняття геноциду тут використовувати не можна. Інша альтернатива - передати петицію до МЗС з проханням врахувати її. Яке б рішення не було прийнято, парламенту має бути повідомлено про нього. І тоді парламент може або підтвердити, або відхилити рішення. Як правило, пропозиції петиційного комітету подаються пакетом, щоб проголосувати за них разом. І в цілому існує згода з рішеннями петиційного комітету, за винятком однієї чи двох петицій. В цьому випадку ці петиції виставляються на голосування Бундестагу окремо. Це можливо, і я думаю, що саме так і станеться. Але це окреме голосування, швидше за все, не буде мати підтримки більшості, адже МЗС дотримується іншої думки", - пояснив депутат.
Очікується, що ще до кінця року це питання буде поставлене на порядок денний.
Як відомо, в США більше 20-ти Штатів визнали Голодомор в Україні геноцидом. Крім України, Голодомор визнали геноцидом 15 держав, серед яких Канада, Польща, Португалія, Грузія, Литва, Латвія, Естонія та інші.
Ще дев'ять країн, а також ПАРЄ і Європарламент приймали резолюції про засудження Голодомору як злочину радянського тоталітарного режиму проти українського народу.
Докладніше читайте в матеріалі Сергія Махуна "Чи готовий світ почути правду про Голодомор?" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".