Встановлення миру в Україні має супроводжуватись трансформаційним кроком уперед, яким може стати лише одне – прискорений і успішний шлях до членства в ЄС. І ключове слово в цьому випадку «прискорений», пише економіст та дипломат, голова комітету з питань євроінтеграції Федерації роботодавців України Михайло Бно-Айріян у статті «Єврофасттрек. Чому ЄС повинен швидко затягнути Україну до себе».
«Просте перемир’я, навіть із певними гарантіями безпеки, ризикує бути сприйнятим в українському суспільстві як поразка, особливо тими, хто найбільше постраждав від нападу Росії. Військові та сім’ї загиблих можуть розглядати це як зраду національних інтересів. Навіть багатомільярдні програми відновлення, які буде розпочато у разі припинення вогню (а їхній обсяг досі залишається відкритим питанням), не компенсують відчуття спустошеності та програшу», – пише автор.
Ці настрої, за його словами вплинуть і на політичну ситуацію в країні. Зокрема, реваншистські погляди та політична нестабільність можуть серйозно підірвати крихке відновлення України, постійно занурюючи її в стан політичної турбулентності. Аби цього не сталося, українці мають отримати щось не лише символічно значуще, а й критично важливе для національного руху. Бно-Айріян пояснив, що це має бути своєрідною компенсацією за величезні людські втрати, яких завдала війна, а також за територіальні втрати, які можуть зафіксувати в результаті переговорного процесу.
«Членство в ЄС стане для України справжнім цивілізаційним проривом, що передбачатиме не лише економічні вигоди, але й повну інтеграцію в цінності та інституції європейського цивілізаційного простору. Воно стане запобіжником від політичного регресу та сприятиме гармонізації України з країнами, які успішно подолали тінь авторитаризму. Процес інтеграції зміцнить відданість України демократичним принципам, верховенству права та ринковим реформам», – додає автор.
Бно-Айріян наголосив, що Україна вже досягла значного прогресу на шляху до вступу в ЄС. Зокрема, з 2014 року Українська держава імплементувала вже 70% європейського законодавства. І це, як зазначив автор, є вагомим досягненням.
Крім того, 2022 року Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС. З початком широкомасштабної війни та рішенням Євросоюзу надати Україні повний «фритрейд» у вигляді автономних торгівельних преференцій країна вже третій рік поспіль функціонує як повноцінний учасник спільного європейського ринку.
«Тепер вирішальними є забезпечення політичної волі всередині країни та мобілізація міжнародної підтримки, аби прискорити фінальні етапи інтеграції. Для цього європейські лідери мають ухвалити, напевно, політично найсміливіше за часів існування ЄС і надзвичайно важливе рішення — забезпечити вступ України до ЄС у рекордні строки, протягом одного-двох років», – додав Бно-Айріян.
25 червня у Люксембурзі розпочалися переговори про вступ України в ЄС. Віцепрем'єрка Ольга Стефанішина, яка очолювала тоді делегацію з Києва, заявила, що наша держава планує повністю підготуватися до євроінтеграції до 2030 року. Пані посол ЄС в Україні Катаріна Матернова вважає цю мету реалістичною.
Своєю чергою президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна має «дуже амбітну мету» з відкриття усіх переговорних кластерів з Європейським Союзом наступного року. За його словами, за час головування Польщі в Раді ЄС у першій половині 2025 року Україна хоче відкрити щонайменше два кластери. Всього ж цих кластерів шість, а для їх відкриття необхідна активна робота парламенту «без передвиборчих розмов».