UA / RU
Підтримати ZN.ua

Міноборони запропонувало журналісту Бутусову посаду. Він погодився і оприлюднив свою програму дій

Журналіст пов'язує такий крок військового відомства зі своїми публікаціями про "вагнерівців" і зрив закупівель

Міністерство оборони України у відповідь на критику запропонувало журналісту Юрію Бутусову посаду в своїй структурі, через деякий час він прийняв пропозицію МО і опублікував програму своїх дій.

Програму Бутусов опублікував на своїй сторінці в Facebook. Вона складається з 12 пунктів.

«Я розумію, якщо керівництво Міноборони під час війни визнає свою нездатність впоратися з проблемами управління без мене, журналіста, і пропонує високу посаду, то як відповідальний громадянин, я зобов'язаний прийняти цю пропозицію. Чекаю запрошення до міністра або президента. Я готовий навести порядок в Міноборони», - заявив журналіст.

Також Бутусов зазначив, що, оскільки всі посади директорів департаментів по закону можуть бути зайняті виключно на конкурсних засадах, Міноборони не може гарантувати йому будь-яку з цих посад, бо це буде корупцією, тому зараз «відкриті тільки посади міністра та заступників міністра».

У коментарі «Детектор. Медіа» Бутусов зазначив, що пов'язує цю пропозицію зі своїми публікаціями про проблеми в управлінні оборонної сфери, а також - з обговоренням 7 грудня на комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки справи про спецоперацію із затримання в Білорусі 28 члені ПВК "Вагнера".

За його даними, на комітеті депутати заслухали одного з працівників Головного управління розвідки, який безпосередньо керував "вагнерівської спецоперацією".

Зокрема, його питали, чи правда те, що журналіст писав у своїх статтях, і той офіцер нібито сказав, що вся написана інформація достовірна.

На його думку, це справа в демократичних країнах стало б Вотергейтом для президента Володимира Зеленського, а зараз йому пропонують посаду, щоб запобігти витоку інформації в "головному справі, в якому Зеленському може загрожувати імпічмент".

Серед пунктів його програми - через провали спецоперацій проведення розслідування на наявність можливих російських шпигунів, аудит дій Міноборони за 2020 рік у фінансовій сфері, встановлення причин зриву держоборонзамовлення, розробка військової доктрини, створення групи військових і цивільних експертів з низки питань, підготовка програм розвитку ВСУ, реформа територіальної оборони і реформа Міноборони та інше.

 

У ніч на 29 липня співробітники КДБ Білорусі затримали під Мінськом 32 бойовика російської приватної військової компанії «Вагнера». Ще один чоловік був затриманий на півдні країни. Всі вони брали участь у збройних конфліктах в Сирії, Лівії, більшість - воювали проти української армії в рядах бойовиків «Л-ДНР».

31 липня Офіс генпрокурора направив до Білорусі запит про екстрадицію 28 «вагнерівців», дев'ять з яких виявилися громадянами України.

Однак у серпні в Росію повернули всіх затриманих «вагнерівців», крім одного - громадянина Білорусі.

У МЗС України констатували, що Лукашенко «зробив вибір на користь Росії», використавши найманців як розмінну монету. А в Офісі генпрокурора повідомили, що не отримували з Мінська відповіді на екстрадиційний запит.

При цьому журналіст Юрій Бутусов опублікував інформацію про те, що затримання "вагнерівців" було спецоперацією українських спецслужб, однак її зірвали. За даними ZN.UA, українські спецслужби дійсно проводили цю операцію. Сприяння їм надавали колеги зі США.

Глава Офісу президента Андрій Єрмак прокоментував розслідування справи щодо нього за зрив спецоперації щодо вагнерівців. За його словами, на сьогодні чинне процесуальне законодавство надає будь-якій людині механізм внесення в ЄРДР відомостей на основі будь-якої інформації, чим часто користуються політики заради власного піару.

Зазначимо, в інтерв'ю журналісту Дмитру Гордону ексглава Офісу президента України Андрій Богдан розповів про зрив спецоперації з «вагнерівцями» і таємні домовленості Єрмака з Росією.

Водночас за словами генпрокурорки Ірини Венедіктової, в Україні щодо історії з “вагнерівцями” відкрили три кримінальні справи.

Що ж у цій шпигунській історії правда? А що - брехня? Хто «згодовує» українцям дезу? Читайте в статті Володимира Кравченка «Про відданість і зраду» в ZN.UA.