На заході часто хочуть, аби Україна була іншою та належала до сходу, однак без історії України насправді неможливо зрозуміти історії Європи та європейської цивілізації загалом, заявив Катерині Щоткіній в інтерв’ю для ZN.UA лідер проєкту «Українська історія: глобальна ініціатива» професор Єльського університету Тімоті Снайдер.
Він зазначив, що як людина із заходу відчуває, що без України західна цивілізація не в змозі зрозуміти сама себе.
«Ми хочемо, щоб Україна була далеко. Ми хочемо, щоб вона була іншою. Ми хочемо, щоб вона належала Сходу. Ми хочемо, щоб вона була на іншій планеті, як ви кажете. Але насправді вона дуже важлива для питань, які ми вважаємо суттєвими. Вона дуже важлива для історії нашої цивілізації», - зазначив Снайдер.
Зокрема він вказав, що такі сторінки європейської історії як работоргівля чи Друга світова війна впринципі неможливі для вивчення без врахування України, оскільки вона займає якщо не центральне, то дуже важливе місце.
За словами історика, багато глобальних історій, пов'язаних з Україною, досі залишаються невідомими насамперед за межами України, починаючи від світової історії мов та основ західної цивілізації. При цьому навіть і в самій країні серйозна частка історії залишається невідомою для її народу.
«На мою думку, територія України є надзвичайно — і незвичайно — важливою, насиченою історичними подіями. І коли ви відкриваєте цю, так би мовити, національну історію України, якщо робите це правильно, то ви також дійсно змінюєте глобальну історію. … Мені як західній людині видається, що ми краще розуміємо себе, коли включаємо Україну в цю історію», - зазначив він.
Проєкт «Українська історія: глобальна ініціатива» об’єднує 90 науковців для масштабної дослідницької ініціативи з вивчення глибинної історії України. Впродовж трьох років досліджень історики проведуть десятки незалежних досліджень, які охоплюватимуть часи від передісторії українських земель до сьогодення, під час яких будуть використовувати «інноваційні міждисциплінарні підходи, нові технології, шукатимуть нового емпіричного і концептуального осмислення».