Колишня пані-посол Сполучених Штатів в Україні Марі Йованович написала колонку для американської газети The Washington Post. Вона пише, що після майже 34 років роботи в Державному департаменті попрощалася з кар'єрою. І назвала дивним почуттям трансформацію манери спілкування, коли десятиліттями вона виражалася обережними словами дипломата, до людини, яка говорить сам за себе.
"Я хотіла б поділитися з вами відповіддю на питання, яке багато разів мені ставили: що означають події минулого року для майбутнього нашої країни?
Для мене було честю представляти Сполучені Штати за кордоном. Як і багато іммігрантів, я добре розумію, що являє собою наша країна. У стрибку оптимізму і віри мої батьки пробилися з розбитої Європи після Другої світової війни в Америку, знаючи у своїх серцях, що ця країна дасть мені краще життя. Вони сподівалися не на процвітання, а на міцну демократію: країну зі стійкими інститутами, урядом, який прагнув відстоювати інтереси свого народу, і суспільством, в якому свобода цінувалася і захищалася. Ці скарби повинні ретельно охоронятися усіма, хто називає себе американцями.
Коли державні службовці в нинішній адміністрації побачили, як високопоставлені чиновники роблять дії, які вважаються глибоко неправильними стосовно народу України, вони відмовилися брати участь у цьому. Коли Конгрес попросив нас дати свідчення про ці дії, ми з колегами не вагалися, навіть попри спроби адміністрації примусити нас замовкнути.
Ми зробили це. Тому що це американський спосіб сказати про проступки. Я бачила диктатури по всьому світу, де сліпе підкорення є нормою, а правдорубам загрожує покарання або смерть. Ми не повинні допустити, щоб Сполучені Штати стали країною, де протистояння уряду є небезпечною справою. Було приголомшливо переживати бурю критики, брехні та зловмисних змов, які були перед і після моїх свідчень. Але я не шкодую. Я зробила - ми зробили те, що наша совість закликала нас зробити. Ми зробили те, що вимагає від нас громадянство США.
На жаль, минулий рік показав, що нам потрібно боротися за нашу демократію. "Свобода не вільна" - змістовна фраза, яка зазвичай відноситься до жертв наших військових проти зовнішніх загроз. Виявляється, це ж гасло може бути застосоване до дій, які відбуваються біля нашого дому. Нам потрібно відстоювати свої цінності, захищати свої інститути, брати участь у громадянському суспільстві та підтримувати вільну пресу. Кожному громадянину не потрібно робити все, але кожен з нас може зробити одну річ. І кожен день я бачу, як американські громадяни роблять саме це: реанімують Конституцію і цінності, які вона представляє. Ми робимо це, коли навіть ситуація проти нас, навіть коли правопорушники здаються винагородженими, тому що це правильно.
Я завжди думала, що наші інститути назавжди захистять нас від окремих злочинців. Але виявляється, що наші інститути потребують нас так само, як вони потрібні нам; вони потребують в американському народі, щоб захистити його, або з часом вони їх скасують через нездатність служити та захищати нашу країну.
Державний департамент заповнений людьми чесності та професіоналізму. Вони щодня відстоюють інтереси США - незалежно від того, репатріюють вони американців, уразливих до пандемії, повідомляють про громадянські заворушення, ведуть переговори про військові права або допомагають американській компанії орієнтуватися в іншій країні. У міру появи нових держав, розпаду альянсів і транснаціональних загроз потрібні міжнародні рішення, і наші дипломати більш ніж готові розв'язувати ці проблеми.
Але наші державні службовці потребують відповідального та етичного політичного керівництва. Ця адміністрація через бездіяльність підірвала наші демократичні інститути, залишивши державних службовців без підтримки та прикладу етичної поведінки, якої вони потребують, щоб виконувати свою роботу і просувати інтереси США.
Наступне покоління дипломатів розраховує на щось краще. Наші нові дипломати наповнюють мене надією. Вони розумні, мотивовані та ідеалістичні - і все ж реалістичні щодо безпрецедентних проблем, що стоять перед Сполученими Штатами. Хоча йти з роботи, яку я люблю, гірко, я знаю, що є нове покоління експертів, які будуть просувати наші інтереси у все більш небезпечному світі.
14 лютого новітній клас дипломатів, як і багато інших, дав клятву "підтримувати та захищати Конституцію Сполучених Штатів від усіх ворогів, як іноземних, так і внутрішніх"; і "нести істинну віру і вірність".
Ці бурхливі часи, мабуть, найскладніші, які я бачила. Але я все ще має намір знайти способи займатися зовнішньополітичними питаннями та заохочувати тих, хто хоче взяти участь у важливій роботі дипломатичної служби. Як і мої батьки, я і раніше з оптимізмом дивлюся на наше майбутнє. Події минулого року, хоча вони викликають глибоку тривогу, показують, що, попри те, що наші інститути та наші співгромадяни стикаються з труднощами, яких мало хто з нас очікував, ми будемо терпіти, будемо наполегливі та переможемо".
Нагадаємо, 15 січня Палата представників оприлюднила нові докази у справі про імпічмент Трампа. Їх демократам передав адвокат Парнаса.
Серед них документи про те, що під час каденції в Україні посла США Марі Йованович, за нею нібито незаконно стежили і втручалися в роботу її гаджетів. Згідно з оприлюдненою інформацією, замовниками кампанії виступали громадяни Сполучених Штатів. Національна поліція відкрила справу про можливе порушення таємниці телефонних розмов і незаконне збирання конфіденційної інформації про експосла Йованович.
Дональд Трамп неодноразово, зокрема у розмові із Зеленським, погано відгукувався про Йованович. І Зеленський підтакував йому, дорікаючи послу тим, що вона "недостатньо прийняла" його перемогу на президентських виборах, оскільки була "прихильницею Порошенко". Друг і юрист Трампа Руді Джуліані звинувачував Йованович в інформаційній компанії проти президента США.
У травні 2019 року Державний департамент США достроково відкликав посла Йованович з України. Дипломат повідомила, що причиною її звільнення стала відмова вимагати від керівництва України розслідування щодо Джо Байдена.