Відкриття розслідування Міжнародного кримінального суду щодо України — це не українська заслуга, заявив експерт з міжнародного кримінального права, заступник генерального прокурора України у 2019–2021 роках Гюндуз Мамедов.
“Або що в інших умовах це сталося б і без ратифікації Римського статуту (РС). Так, хоч органи влади України спільно з правозахисниками з 2016 року доклали величезних зусиль до налагодження роботи з Офісом Прокурора Міжнародного кримінального суду та направлення доказів скоєних Росією тяжких злочинів (до них належать воєнні злочини, злочини проти людяності, злочин агресії та геноцид), важливо чесно визнати — відкриття розслідування щодо України стало можливим саме завдяки зверненню 42 країн — членів МКС”, - сказав Мамедов в інтерв'ю ZN.UA.
Він додав, що можливість звернутися й уникнути додаткових процедур перед відкриттям розслідування в цих країн була саме завдяки ратифікації РС. На жаль, звернення безпрецедентної кількості країн у МКС щодо ситуації в Україні стало можливим саме через новий етап агресії, розпочатої Путіним та іншими членами вищого керівництва РФ 24 лютого.
"Без цих обставин якраз ратифікація Римського статуту була однією з ключових умов подальшого прогресу в справі", - наголосив він.
Попри те, що Київ узяв на себе зобов'язання в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС ратифікувати Римський статут, українська влада досі цього не зробила. Чому? Як це може позначитися на міжнародному розслідуванні злочинів, вчинених російськими військовими в Маріуполі, Харкові, Херсоні, Бучі, Бородянці, Ірпені, Чернігові, Волновасі та багатьох інших українських містах і селах? Відповіді на ці та інші запитання — в інтерв'ю ZN.UA заступника генерального прокурора України у 2019–2021 роках Гюндуза Мамедова «Чому нашій країні необхідно ратифікувати Римський статут».