Сейм Латвії визнав геноцидом депортацію кримських татар в 1944 році, повідомила прес-служба латвійського парламенту. Депутати прийняли відповідну заяву до 75-ї річниці депортації. У документі також зазначено, що п'ять років тому Російська Федерація анексувала український Крим, який є історичною батьківщиною Кримських татар.
"В четвер, 9 травня, сейм прийняв заяву, присвячену 75-й річниці депортації кримськотатарських громадян та на підтримку політики невизнання незаконної анексії Криму", - йдеться в повідомленні.
У заяві йдеться про те, що в низці історичних джерел йдеться про цілеспрямований геноцид владою СРСР багатьох народів і етнічних груп, що жили в Радянському Союзі. Серед таких етнічних груп були і кримські татари. Геноцид провели для того, щоб знищити їхню культуру, соціальну спадщину, історичну приналежність народу до території Кримського півострова, і щоб вижити їх з історичної батьківщини.
У сеймі також нагадали, що п'ять років тому Росія анексувала український Крим. Парламент Латвії засуджує триваючу політику РФ щодо гноблення і насильства кримських татар в окупованому Криму.
"Ті кримські татари, які відмовляються приймати російське громадянство і не визнають незаконну анексію Криму, зіштовхуються з дискримінацією. Їм відмовляють у доступі до освіти, медичного обслуговування, можливості використання рідної мови, розвитку традицій і культури. Неможливо уявити, щоб кримські татари вдруге за 75 років зазнавали жорстоких репресій, переслідувань і були змушені покинути свою батьківщину. Викликає занепокоєння, що історія може повторитися", - зазначив голова парламентського комітету у закордонних справах Ріхардс Колс.
За допомогою заяви сейм Латвії також закликав міжнародне співтовариство та інститути провести дні пам'яті депортації кримських татар, яка сталася 75 років тому, і стежити за сьогоднішніми подіями в анексованому Криму.
"Однак, усвідомлюючи всю серйозність цієї заяви, ми говоримо правильні слова - 75 років депортації і тривалого терору радянською владою сьогодні сприймаються як геноцид", - сказав Колс.
Зазначимо, що з початку анексії українського Криму в 2014 році Росія проводить послідовну політику тиску на кримських татар за їх проукраїнську позицію. Російські силовики регулярно приходять з обшуками в їх будинку, кримських татар заарештовують і судять за сфабрикованими звинуваченнями у нібито "тероризмі" і "екстремізмі".
Зазначимо, що від початку анексії українського Криму в 2014 році Росія проводить послідовну політику тиску на кримських татар за їхню проукраїнську позицію. Російські силовики регулярно приходять з обшуками до їхніх будинків, кримських татар заарештовують і судять за сфабрикованими обвинуваченнями в нібито "тероризмі" і "екстремізмі".
Генеральна Асамблея ООН у своїх резолюціях неодноразово засуджувала незаконні дії країни-окупанта і закликала її дотримуватися прав людини. 22 грудня 2018 року Генеральна Асамблея ООН прийняла нову резолюцію "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь, Україна".
Вона стала третьою ініційованої Україною і прийнятою Генасамблеєю ООН за останні два роки. При цьому Росія не виконала жодної вимоги попередніх резолюцій, ситуація лише погіршилася. У зв'язку з чим у новій резолюції вперше окремо міститься заклик до Генерального секретаря ООН підготувати спеціальну доповідь про її виконання до наступної сесії ГА ООН.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні продовжує фіксувати порушення в Криму і констатує, що жодного поліпшення за останні місяці на окупованому півострові не відбулося. Докладніше читайте в матеріалі Тетяни Курманової "Права людини в Криму: без змін" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".