Конституційний суд України оприлюднив рішення Великої палати КСУ від 26 лютого о визнання неконституційною статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення. Текст документа з'явився на офіційному сайті КСУ у середу, 27 лютого.
"Цим рішенням Суд визнав, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) стаття 368-2 Кодексу... Стаття 368-2 Кодексу, визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення", - йдеться у рішенні КСУ.
Рішення Конституційного суду є обов'язковим, остаточним і не може бути оскаржене.
Судді також прийшли до висновку, що стаття про незаконне збагачення не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності, тому суперечить юридичної визначеності як складової принципу верховенства права, закріпленого у ст.. 8 Конституції України.
зокрема, рішення суду йдеться, що приписи щодо презумпції невинності і неприпустимість притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів повинні застосовуватися в рівній мірі до всіх осіб, і Основний закон не допускає звуження або скасування цих гарантій щодо окремих категорій осіб.
Судді відзначили, що непідтвердження доказами законності підстав набуття у власність активів у значному розмірі, покладене в основу законодавчого визначення незаконного збагачення, є суттєвим недоліком. Вони прийшли до висновку, що конструкція статті 368-2 дозволяє притягнути до кримінальної відповідальності особа, яка на законних підставах придбала активи у власність, але не може підтвердити законність підстав такого придбання.
В КСУ наголосили, що відсутність доказів законності придбання активів не означає підтвердження їх незаконність, а отже, і доведеності вини особи у незаконному збагаченні.
"Законодавче визначення такого злочину, як незаконне збагачення, дозволяє обґрунтовувати обвинувачення особи у незаконному збагаченні на припущеннях навіть тоді, коли мова йде про особу, яка законно придбала у власність певні активи", - йдеться у рішенні КСУ.
У суді наголосили, що протидія корупції має здійснюватися виключно правовими засобами з дотриманням конституційних принципів і приписів законодавства, прийнятого у відповідності з Конституцією України. В КСУ визнали, що боротьба з корупцією є завданням виняткового громадського та державного значення, а криміналізація незаконного збагачення - важливим юридичним засобом реалізації державної політики у цій сфері. Однак судді вказали на необхідність обов'язкового врахування положень Конституції, що встановлюють принципи юридичної відповідальності, права і свободи людини і громадянина, а також їх гарантії при визначенні злочином такого діяння, як незаконне збагачення.
Нагадаємо, 26 лютого українські ЗМІ повідомили, що Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення. КСУ визнав статтю 368-2 неконституційною і такою, що суперечить принципу презумпції невинності. Рішення було винесено на закритому засіданні Великої палати КСУ. Суддя КСУ Сергій Головатий не підтримав рішення.
Подання до КСУ щодо конституційності статті про незаконне збагачення 12 грудня 2017 року подали 59 народних депутатів – членів фракцій "Народного фронту", "Блоку Петра Порошенка", "Радикальної партії Олега Ляшка". "Опозиційного блоку" та груп "Відродження" і "Воля народу". Їх інтереси в суді представляв депутат від "Народного фронту" Павло Пинзеник.
Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили в 2015 році в рамках виконання Плану дій з візової лібералізації ЄС. Ця вимога також було включено в меморандум співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Ст. 368-2 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 2 до 10 років з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади на строк до трьох років.
НАБУ розслідує понад 60 кримінальних проваджень за статтею про незаконне збагачення. Повідомлення про підозру за ст. 368-2 вручені екс-керівнику ДФС Мирославу Продану першому заступнику голови СБУ Павлу Демчині, міністру інфраструктури Володимиру Омеляну, екс-співробітнику ГПУ Дмитру Сусу, голові Держаудиту Лідії Гавриловій. Також зареєстровано кримінальні провадження щодо народних депутатів Вадима Рабіновича, Олега Ляшка, Євгена Дейдея, Максима Полякова та інших політиків і посадових осіб.