У результаті кризи, генерованої пандемією коронавірусу, державні установи, найімовірніше, отримають мандат на зміцнення. Про це у своєму матеріалі для ZN.UA пишуть колишній міністр закордонних справ України, керівник програми європейських, регіональних і російських досліджень Українського інституту майбутнього в Києві Павло Клімкін і старший експерт Українського інституту майбутнього в Києві Андреас Умланд.
"Десь це буде чітко визначений і обмежений мандат, а десь - лише частково контрольоване зміцнення", - пишуть автори.
Наголошується, що прагнення мати кращі захист й експертизу призведе до підвищення ролі установ.
"Воно може привести до зміцнення так званої глибинної держави - deep state в хорошому сенсі, а не як згадує його Дональд Трамп або різні конспірологи. Нейтральне, академічне значення терміна "глибинна держава" має на увазі всіх висококваліфікованих бюрократів, дипломатів, експертів і дослідників, які працюють в державних або навіть неурядових установах і об'єднують дві фундаментальні риси: базові цінності та високий професіоналізм. Якщо коронакриза - не останній глобальний виклик упродовж найближчих років (а це, на жаль, дуже ймовірно), то тренд зміцнення урядових структур взагалі і "глибинної держави" зокрема, може стати домінуючим", - зазначають Клімкін і Умланд.
Крім того, для міжнародних відносин таке нове значення держустанов у житті суспільств буде означати або посилення принципу "кожен за себе" і змагання між якістю різних національних установ, або новий рівень взаємодії між "глибинними державами" окремих країн.
"Останній сценарій може призвести навіть до формування, умовно кажучи, "глибинної глобальності", яку не треба плутати з ООН та іншими нинішніми міжурядовими організаціями. Мова йде не про сьогоднішніх міжнародних чиновників, а про глобальні мережі або всесвітні так звані епістомологічні громади, здатних моніторити та аналізувати інформацію", - йдеться в тексті матеріалу.
За їх словами, в ідеальному випадку такі міжнародні формальні або неформальні асоціації будуть мати достатньо повноважень для прийняття та реалізації рішень на основі об'єднання кращих знань та інтелекту всього людства. Однак це буде означати, що "класична" репрезентативна демократія і міжнародні відносини між державами вже не будуть працювати так, як зараз.
"Зараз все, швидше за все, відбувається в рамках парадигми "кожен за себе", а негативні тенденції стають виразнішими, хоча ми далеко не на фінальній стадії кризи. Наприклад, зараз можна було б розробити новий глобальний план Маршалла" з кількома фазами і новими інструментами. Однак якщо такий план підтримки світової економіки залишиться лише планом великих трансфертів та певних інвестиційних стимулів, без паралельної політичної перезавантаження міжнародної системи, його результат призведе до повторення минулого, а не стане проривом у майбутнє", - резюмують експерти.
Детальніше про те, як може змінюватися нинішня модель світу в результаті коронакризи, в яких сферах світ очікують радикальні зміни, навіщо потрібен аудит всієї системи ООН і чи потрібна людству ВООЗ, читайте в статті Павла Клімкіна і Андреаса Умланда "Прекрасний новий світ...".