Голосування за остаточне внесення змін до Конституції може відбутися на будь-якій сесії Верховної Ради, а не наступній за рахунком після тієї, на якій ці зміни були попередньо схвалені. Такий висновок можна зробити на підставі рішення Конституційного суду, яке буде оприлюднене завтра.
Як уже повідомляло DT.UA, в січні 51 народний депутат (переважно з фракції Блоку Петра Порошенка) звернувся до КС з проханням розтлумачити положення 155 статті Основного закону, що стосуються процедури внесення змін до Конституції.
Дана стаття встановлює, що "законопроект про внесення змін до Конституції України (...) попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради за нього проголосувало не менше ніж дві третини від конституційного складу Верховної Ради".
Народні обранці попросили КС внести ясність: чи означають слова "наступна" і "чергова" безпосередньо наступну за номером сесію після тієї, на якій законопроект був попередньо схвалений, чи будь-які інші наступні сесії.
Як повідомило DT.UA джерело, близьке до Конституційного суду, рішення КС, яке буде оприлюднено 18 березня, виглядає казуїстичним за формою і нелогічним по суті. Здивування експертів викликала та обставина, що при розгляді цього питання КС не досліджував своє ж рішення № 17-рп/2002 від 17 жовтня 2002 року, в мотивувальній частині якої КС вже позначав свою правову позицію щодо даної теми.
За словами джерела DT.UA, суть рішення Конституційного суду зводиться до наступного:
- терміни "наступна" і "чергова" не означають чергову за номером сесію Верховної Ради, що слідує за тією, на якій законопроект про внесення змін до Конституції був попередньо схвалений;
- "наступною" та "черговою" можна вважати будь-яку сесію ВР, що відбулася пізніше.
За твердженням нашого джерела, в рішенні не вказані тимчасові обмеження щодо строків остаточного внесення конституційних змін. Це фактично дозволяє розглядати конституційні законопроекти кілька років і навіть парламентами різних скликань. На думку джерела DT.UA, подібне рішення, по суті, легалізує процедуру внесення конституційних змін, не передбачену самою Конституцією.
За припущенням джерела, тривалий розгляд даного питання був пов'язаний з тим, що довгий час не вдавалося знайти в КС необхідну кількість суддів, готових проголосувати за таке рішення. Як вже писало DT.UA, таке трактування конституційної норми про наступну чергову сесію Верховної Ради, - на користь Банкової. Оскільки воно дозволяє владі скільки завгодно відтягувати остаточне голосування за конституційні зміни, що стосуються "особливостей місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей", уникаючи при цьому формальних звинувачень в ігноруванні мінських угод.
Як стало відомо DT.UA, за дане рішення КМ проголосувала мінімально необхідна кількість суддів (10) з 16, які брали участь у розгляді. За нашими даними, вирішальним виявився голос судді Олександра Тупицького, який два місяці був відсутній через хворобу. За наявною інформацією, "за" проголосували також суддя-доповідач Олександр Литвинов і двоє суддів-новобранців, приведених до присяги в січні цього року - Володимир Мойсик (призначений за квотою президента) і Віктор Кривенко (призначений з'їздом суддів).
Суддя-новобранець Віктор Колісник, призначений за квотою президента і також приведений до присяги в січні, повідомив ZN.UA, що не голосував за це рішення.