На полях саміту Північноатлантичного Альянсу у Вашингтоні відбулося засідання Ради Україна-НАТО, за результатами якого її учасники зробили спільну заяву. У ній йдеться про засудження РФ, допомогу Україні та вказано, коли нашу державу запросять до НАТО. Заяву опублікували на сайті Альянсу.
Пункт 1
Учасники Ради засвідчили, що українці вже понад два роки з початку повномасштабної війни та 10 років з початку вторгнення РФ у Донецьку та Луганську області та анексії Криму «продовжують героїчно захищати свою Батьківщину, свою землю й наші спільні цінності». Країни-члени вшановують пам’ять загиблих та висловили сум через «людські страждання і руйнування, спричинені незаконною, невиправданою і неспровокованою загарбницькою війною Росії».
«Намагання Росії підірвати українську державність і зламати рішучість українського народу зазнали поразки. Військовослужбовці і військовослужбовиці Збройних Сил України та український народ продовжують надихати світ своєю сміливістю і рішучістю. Україна вистояла як суверенна, незалежна та демократична держава», – вказано в заяві.
Пункт 2
Країни НАТО визнають, що у війні в Україні, яка порушує міжнародне право, зокрема Статут ООН, цілком винна РФ. І як агресорка Росія має понести повну відповідальність.
«Ми засуджуємо усіх тих, хто сприяє війні Росії і поширює російську дезінформацію. Війна Росії проти України зруйнувала мир і стабільність у євроатлантичному просторі, і мала глибокий вплив на безпеку та добробут мільярдів людей в усьому світі», – йдеться в заяві.
Вказано, що РФ не показала справжньої відкритості до встановлення справедливого та тривалого миру. Також у заяві йдеться, що країни-члени НАТО вітають та підтримують прагнення українського президента Володимира Зеленського «досягнути всеосяжного, справедливого і тривалого миру» за допомогою «Формули миру» і «Саміту миру».
Пункт 3
Країни-члени НАТО повністю поклали на РФ відповідальність за загибель тисяч мирних жителів України та шкоду, завдану цивільній інфраструктурі. Вони засудили «у найрішучіший спосіб» напади Росії на українців, зокрема й 8 липня, коли російські ракети влучили в дитячу лікарню «Охматдит» та ще один медцентр.
«Ми вітаємо оголошені зобов’язання надати Україні додаткові системи протиповітряної оборони та інші військові засоби у той час, коли держави-члени Альянсу збільшують свою підтримку, щоб забезпечити потреби України і допомогти захищати її народ, міста й інфраструктуру від жахливих нападів Росії», – йдеться в заяві.
Також НАТО зобов’язалось підтримувати і консультувати Україну щодо розвитку та впровадження інтегрованої архітектури протиповітряної та протиракетної оборони. Це зокрема, має забезпечити перехід такої системи до повної оперативної сумісності з НАТО.
Пункт 4
Учасники Ради засвідчили, що «сильна, незалежна і демократична Україна в межах її міжнародно визнаних кордонів є життєво важливою для стабільності та безпеки на євроатлантичному просторі». Також в НАТО переконані, що боротьба України за незалежність цілісність та суверенітет сприяє євроатлантичній безпеці.
Країни-члени Альянсу зазначили, що продовжують надавати Україні політичну, військову, фінансову, економічну і гуманітарну допомогу. Також вказано, що право на самооборону, яким Українська держава користується, закріплене у статті 51 Статуту ООН.
«Держави–члени Альянсу теж продовжують зміцнювати стійкість України через допомогу для утримання енергетичної інфраструктури, забезпечення критично важливого енергопостачання і через сприяння транзиту товарів і зерна. Держави–члени Альянсу, як і раніше, рішуче налаштовані підтримувати Україну стільки, скільки знадобиться для її перемоги», – йдеться в заяві.
Пункт 5
Учасники Ради привітали ініціативу Альянсу з безпекової допомоги та навчання для України (NSATU). Вона має координувати постачання країнами НАТО та партнерами техніки для України, проведення навчань надання логістичної підтримки.
Програма діятиме на території країн Альянсу. Вона дозволить зміцнити співпрацю України з НАТО щодо трансформації українських сил оборони та безпеки, а також підвищить здатність Української держави захищати себе та стримувати подальшу російську агресію в майбутньому.
Пункт 6
Країни-члени НАТО засвідчили, що Україні потрібна довгострокова підтримка та вказали, що сповнені рішучості надати її у контексті розбудови Збройних сил. Учасники Ради також привітали зобов’язання країн Альянсу щодо довгострокової безпекової допомоги Україні, аби забезпечити її військовою технікою, допомогою та навчанням. Також у заяві вітається намір забезпечити мінімальне базове фінансування у розмірі 40 мільярдів євро протягом наступного року і надання Україні сталого рівня безпекової допомоги.
Пункт 7
У ньому йдеться про те, що генеральний секретар НАТО вирішив призначити старшого представника Альянсу, який очолюватиме Представництво в Україні та буде координатором взаємодії блоку з українською владою в Києві. Вказано, що таке рішення очільник Альянсу прийняв в рамках поглиблення співпраці з Україною та зміцнення її політичної інтеграції в Альянс.
Пункт 8
Вказано, що вдалося досягти значного поступу у тривалій співпраці НАТО та України, у тому числі в рамках Комплексного пакета допомоги (КПД) для Української держави, аби посилити та відбудувати український безпековий й оборонний сектор, підтримати нашу країну в галузі стримування і оборони у довгостроковій перспективі. А також аби підтримати Україну на шляху до повної оперативної сумісності з НАТО. З цією метою:
- спільно було розроблено початкові вимоги щодо оперативної сумісності з Альянсом, повною мірою використовуючи пов’язані з НАТО інструменти та процеси оборонного планування для інформування і підтримки реформ сектора оборони і безпеки України та забезпечення довгострокової оперативної сумісності наших збройних сил;
- відбувається активна робота з приведення оборонних закупівель України у відповідність до найкращої євроатлантичної практики шляхом Огляду стратегічних оборонних закупівель;
- Україна та НАТО співпрацюватиме, аби визначити та застосувати досвід, набутий внаслідок російсько-української війни, в тому числі щодо стійкості, у новоствореному Спільному центрі з питань аналізу, освіти та підготовки (JATEC) у Польщі. Як спільна структура України й НАТО, JATEC стане однією з важливих опор практичної співпраці і підвищить оперативну сумісність Української держави з Альянсом;
- запроваджуються нові спільні заходи для підтримки самооборони України на основі першої Дорожньої карти інноваційної співпраці України з НАТО;
- Альянс далі підтримуватиме самооборону України через надання терміново необхідного нелетального обладнання і предметів постачання через КПД.
Пункт 9
Вказано, що довгострокові зобов’язання – це результат спільної праці в рамках Ради Україна-НАТО (РУН), метою якої є просування євроатлантичних прагнень нашої держави. Серед них і стратегічна ціль України – членство в Альянсі.
«З моменту заснування РУН на Вільнюському саміті ми працюємо і ухвалюємо рішення разом на засадах рівності щодо широкого кола питань, включаючи оперативну сумісність, енергетичну безпеку й інфраструктуру, інновації, кіберзахист, оборонну промисловість, боротьбу з дезінформацією та стійкість. РУН зарекомендувала себе як ефективний механізм для проведення консультацій в умовах кризи», – вказано в заяві.
Пункт 10
Учасники РУН засвідчили, що країни НАТО повністю підтримують право України самостійно обирати механізми безпеки та вирішувати своє майбутнє. У заяві зафіксували, що «майбутнє України – в НАТО», а також те, що Українська держава стає все більше оперативно сумісною та політично інтегрованою в Альянс.
Альянс привітав прогрес, якого Україна досягла після саміту у Вільнюсі щодо необхідних демократичних, економічних і безпекових реформ. Країни-члени Альянсу зазначили, що продовжать підтримувати Україну до її повної євроатлантичної інтеграції.
«Держави–члени Альянсу підтверджують, що вони будуть в змозі запросити Україну вступити до НАТО, коли держави-члени Альянсу погодяться і будуть виконані умови. Рішення, ухвалені самітом НАТО та Радою Україна-НАТО, разом з тривалою роботою держав–членів Альянсу, є мостом до членства України в НАТО», – йдеться в заяві.
Також країни НАТО й надалі зобов’язалися підтримувати прогрес України щодо оперативної сумісності, додаткових демократичних реформ і реформ сектора безпеки. Їх міністри закордонних справ країн НАТО далі оцінюватимуть за допомогою адаптованої Річної національної програми.
Пункт 11
Учасники РУН привітали двосторонні довгострокові безпекові зобов’язання, погоджені державами-членами і партнерами Альянсу з Україною на основі Спільної декларації «Групи семи» (G7), підписаної у Вільнюсі. Вказано, що вони свідчать про спільну і непохитну відданість вільній, незалежній, демократичній та суверенній Україні, у межах її міжнародно визнаних кордонів, яка спроможна захищати себе і стримувати майбутню агресію.
«Ці зобов’язання, разом із рішеннями, ухваленими на цьому Саміті, передбачають сталу і тривалу підтримку України в справі захисту її суверенітету і територіальної цілісності, а також підтримку євроатлантичної інтеграції України», – йдеться в заяві.
В Україні дуже боялися, що саміт НАТО у Вашингтоні стане «Вільнюс-мінус». Та хоча в Києва були всі підстави для невдоволення вашингтонською зустріччю союзників, цей захід усе-таки мав досить високий рівень ККД для України. Про підсумки Вашингтонського саміту читайте в статті Володимира Кравченка «НАТО досі побоюється Путіна. Та є й добрі новини для України».