Міністр закордонних справ Китаю Ван І на Мюнхенській конференції з безпеки в суботу заявив, що Китай, хоч і «не був безпосередньо причетний до конфлікту», але не стояв осторонь, і незабаром опублікує документ про те, як Україні та Росії знайти політичне рішення і припинити війну. Він додав, що це буде засновано на викладених президентом Сі Цзіньпіном принципах, включаючи територіальну цілісність і суверенітет «усіх країн». Очевидно посилаючись на окупацію російською армією Запорізької АЕС України, найбільшої в Європі, Ван також сказав, що Китай виступає проти атак на атомні електростанції.
Очікується, що китайська ініціатива буде оприлюднена наступного тижня, приблизно до 24 лютого річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Про це пише Financial Times.
Західні лідери скептично відреагували на заяву головного дипломата Китаю і, свою чергу, висловили занепокоєність китайсько-російським співробітництвом.
Камала Гарріс, віце-президентка США, сказала, що Вашингтон стурбований тим, що Пекін поглибив свої відносини з Москвою після початку війни.
«Будь-які кроки Китаю щодо надання смертоносної підтримки Росії призведуть лише до винагороди за агресію, продовження вбивств і подальшого підриву порядку, заснованого на правилах», — наголосила вона.
Ентоні Блінкен, державний секретар США, заявив, що Захід скептично поставиться до китайської мирної ініціативи, яка вимагає негайного припинення вогню.
«Хто не хоче, щоб зброя перестала стріляти? Але ми повинні бути дуже обережними щодо пасток, які можуть бути встановлені», — сказав він на конференції.
Російський президент Владімір Путін може вирішити, що оскільки справи у Росії йдуть погано, найкращим для себе варіантом він може передбачати заклик до негайного припинення вогню і створення замороженого конфлікту.
«Він ніколи не вестиме переговори щодо території, яку захопив, а тим часом використовуватиме час, щоб відпочити, переобладнатися, переозброїтися та повторно атакувати», — попередив він.
Саме американо-китайські відносини та загроза європейській безпеці через російську агресію домінували на Мюнхенській конференції з безпеки, де високопосадовці з питань зовнішньої політики, оборони та розвідки з усього Заходу зібралися напередодні першої річниці початку повномасшабтного російського вторгнення в Україну.
Західні лідери закликали Китай використати свій голос в ООН, щоб засудити війну, однак Пекін дотримується нейтральної публічної позиції. Минулого року, лише за 20 днів до вторгнення, президенти Сі та Владімір Путін встановили те, що вони назвали «стосунками без обмежень».
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок, коментуючи пропозицію Китаю, заявила, що «ми повинні використовувати кожен шанс для миру». Однак будь-яка мирна пропозиція, на її переконання, має ґрунтуватися на визнанні суверенітету та територіальної цілісності кожної країни.
«Це добре, що Китай, як член Ради Безпеки ООН, вважає своїм обов’язком відстоювати мир у всьому світі», – сказала вона, однак попередила, що Німеччина не прийме пропозицію Китаю, якщо йдеться про припинення поставок західної зброї в Україну.
«Якщо Росія припинить воювати, ця війна закінчиться. Але якщо Україна перестане захищатися — тоді Україні кінець. І ми не можемо цього прийняти», — наголосила Бербок.
Візит президента Ірану до Китаю після 20 років відсутності таких для обговорення військово-технічних питань, геополітики, проблем світоустрою. Така демонстрація прихильності Пекіна до Тегерана просто впадає у вічі. Які цілі переслідує Сі? Читайте у статті Віктора Константинова «Війна в Україні: Китай робить пропозицію США».