Законопроєктом №9454, який надасть право Вищій раді правосуддя здійснювати перевірки щодо можливого вчинення дисциплінарних проступків, невиконання обов’язків і джерел походження майна не лише суддів Верховного, а й будь-якого іншого суду, у Верховній Раді України хочуть ініціювати перевірку максимуму суддів, аби повернути суспільству довіру до судової системи, заявив в інтерв’ю Інні Ведерніковій для ZN.UA голова парламентського комітету з питань правової політики Денис Маслов.
«Після випадку з колишнім головою Верховного суду (Всеволода Князєва затримали за підозрою в отриманні хабаря) ситуація очевидна. Ми хочемо, щоб було здійснено перевірку й суспільство отримало чіткий сигнал, що кожному судді цього суду можна й надалі довіряти здійснювати правосуддя на найвищому рівні», - стверджує Маслов.
За його словами, запит суспільства на справедливість є вагомим аргументом наданням ВРП додаткових повноважень щодо перевірки суддів Верховного суду попри уже існування в правовому колі дисциплінарного механізму їх перевірки, а також діяльності Національного агентства із запобігання корупції, яке періодично перевіряє й майно, і спосіб життя всіх суддів.
«Для нас і суспільства важливо відновити довіру до конкретних інституцій, тож маємо вдатися до такого кроку. Щодо суддів Верховного суду. В межах цієї перевірки ВРП може звернутися до НАЗК по інформацію стосовно моніторингу способу життя суддів та повної перевірки їхніх декларацій. Також у ВРП є можливість отримувати дані від громадських організацій, громадян тощо. Піднімати старі дисциплінарні скарги, які є на сьогодні у ВРП щодо суддів ВС. І за наслідками цієї перевірки ухвалювати рішення про відкриття дисциплінарного провадження, в межах якого застосовувати дисциплінарні стягнення аж до звільнення», - розповів він.
Перевірки торкнуться і судів будь-якої інстанції, якщо комусь із суддів буде пред'явлено підозру. За словами Маслова, не йдеться про масові перевірки, що він підтвердив цифрами.
«В продовж першого півріччя 2023 року уже семеро суддів отримали підозри у вчиненні корупційних злочинів, хоча за минулий рік таких підозр було лише п’ять», — уточнив депутат.
При цьому Маслов не виключив, що якби в умовах воєнного стану закон дозволяв змінювати Конституцію, то влада пішла б і на більш жорсткі кроки у питанні щодо суддів ВС. Маючи на увазі нове кваліфікаційне оцінювання.
«Кваліфікаційному оцінюванню судді ВС не підлягають через те, що їх було призначено після внесення відповідних змін до Конституції 2016 року. … Повірте, якби під час воєнного стану було можливо вносити зміни до Конституції, багато чого ми могли б робити інакше. Тому виходимо з того, що можемо зробити», - сказав він.
На зауваження журналістки, що такий крок виглядає політично заангажованим та непослідовним на фоні, наприклад, корупційного скандалу в Міноборони, де б в такому разі мали перевірити усіх працівників міністерства включно з міністром, Маслов заявив, що суд — це окрема гілка влади, з якою пов’язані питання справедливості.
«Жоден міністр, жоден чиновник не виносить рішень іменем України. А суддя — виносить. Я сам це робив і розумію, що це таке. Й тому на суддівському корпусі лежить надзвичайно висока відповідальність. І якщо людина не знаходить справедливості в суді, вона або повністю втрачає віру в державу, або шукає інші шляхи до справедливості. Через якісь інші активні дії. Але й перший, і другий шлях призводять до руйнування держави», - вважає голова комітету.
При цьому, на його думку, запровадження перевірки суддів за допомогою поліграфа буде додатковим джерелом інформації для компетентних органів та включенням світової та української практики, «яка для суддів і кандидатів у судді може бути цілком придатною».
Як зареєстровані в парламенті законопроєкти на виконання рішення РНБО про подолання корупції в системі правосуддя вплинуть на перебіг судової реформи? Хто і як довго буде проводити перевірки суддів Верховного суду і навіщо президенту право повертати ВРП подання на призначення суддів читайте в інтерв’ю Дениса Маслова редакторці відділу політики Інні Ведерніковій.