UA / RU
Підтримати ZN.ua

Як змінювалися формати Конгресу місцевих та регіональних влад і які потреби це закривало

У захисті територій та європейській інтеграції українські області відіграють провідну роль.

Коли Конгрес місцевих та регіональних влад було тільки започатковано, на нього покладали лише одну роль — майданчика для діалогу, де всі можуть почути всіх. Але такий формат досить швидко вичерпався й потребував жорсткішої системи, здатної ідентифікувати проблеми та спонукати до швидких рішень. Про це пише народний депутат України ІХ скликання Віталій Безгін у статті «Антикризовий майданчик децентралізації: що може вирішити конгрес місцевих і регіональних влад» на сайті ZN.UA.

Читайте також: Громади — оплот України. Як децентралізація дбає про перемогу

Саме тому 2023 року було започатковано регіональний формат, у якому кілька разів на місяць відбувалися засідання, присвячені проблематиці конкретної деокупованої області або території, що потерпає від активних бойових дій. Це дало можливість отримувати реальний зворотний зв’язок від громад і оперативно давати доручення щодо усунення проблем.

Читайте також: Децентралізація дає змогу дослухатися до жителів громад: Пенні Пріцкер про відбудову Київщини

Також це дало змогу запустити один із проєктів реальної регіональної згуртованості — ініціативу президента «Пліч-о-пліч», в межах якої 15 умовно безпечних областей було долучено до відновлення населених пунктів звільненого правобережжя Херсонщини.

Читайте також: Децентралізація-2023. Чому реформу треба повернути до людей

У такий спосіб було знайдено інструмент для якісного вирішення певних проблем, але це не давало змоги системніше оцінити ситуацію й почати формувати політики щодо місцевого самоврядування, які отримали відразу два нові, здавалося б, несумісні виклики:

Тому на початку вже 2024 року було ухвалено рішення щодо утворення шістьох постійних комісій при Конгресі, які було розподілено за такими актуальними напрямами:

Нагадаємо, 1 квітня минуло 10 років від дня старту в Україні реформи децентралізації. ЄС визнав реформу однією з найуспішніших в Україні, а війна випробувала її на міцність. Громади вистояли у момент повномасштабного вторгнення, а зараз продовжують свою боротьбу за Україну. Однак її подальшу реалізацію стримує нерозуміння нинішньої влади концепції змін.