За рік по призначенню головою САП Олександр Клименко стикнувся із серйозним викликом. Скандал, що витік у пресу минулого тижня, поставив під сумнів репутацію не лише Клименка, а й усієї інституції, яку він очолює.
На тлі розслідування найгучнішого корупційного кейсу про хабар у три мільйони доларів голові Верховного суду Князєву очільника САП, за призначення якого відчайдушно боролася громадськість, звинуватив у тиску колега — процесуальний прокурор у справі Князєва Олександр Омельченко. Каменем спотикання, за словами журналістів, які опублікували матеріал на цю тему, став телефон Князєва, який Омельченко нібито відправив до Польщі на незалежну експертизу, побоюючись знищення інформації, що містилася на ньому, в Україні. Тоді як Клименко начебто був проти. За це Омельченко буцімто поплатився своєю посадою.
Журналісти, які висвітлювали ситуацію з Омельченком, також опублікували несанкціоновані аудіозаписи матеріалів слідства, де в розмовах зі спільником Князєва адвокатом Олегом Горецьким фігурує заступник Клименка Андрій Синюк. Він колись був суперником Клименка на конкурсі на посаду голови САП, а також мав репутацію протеже офісу президента. Синюк конкурс програв і автоматично став заступником Клименка, а тепер кинув тінь на свого шефа.
Що відповість на цей виклик голова САП Олександр Клименко? Які аргументи протипоставить тим, хто, не вислухавши другої сторони, зайняв викривальну позицію й почав, не замислюючись, бити по тому, що самі так довго будували? Чи вплинуть події, що відбулися, на результати розслідування справи Князєва?
Наше інтерв’ю було заплановано до витоку інформації та заяв прокурора Омельченка. Тому всю першу частину розмови довелося присвятити справі Князєва та позиції голови САП. Залишивши назрілу реформу САП і прогнози щодо інших топових розслідувань на другу частину інтерв`ю, яку ми опублікуємо незабаром.
Бліц
— Чим Олександр Клименко зразка 2022 року, на старті в САП, відрізняється від Олександра Клименка сьогодні?
— Я залишився таким, яким і був.
— Що для вас найважче в роботі?
— Обсяг інформації, яку потрібно опрацьовувати за короткий проміжок часу.
— Із чим ви вперше професійно стикнулися на посаді голови САП?
— Потрібно було в найкоротший термін вивчити й ухвалити рішення у справах, де спливали строки слідства. Наприклад, так звані справи «Роттердам+» і «Укрнафти». Тут у моєму кабінеті все було заставлено ящиками з матеріалами кримінальних проваджень.
— У вас є друзі?
— Загалом є, але в САП — ні.
— А вороги?
— Гадаю, що є.
— Ви вірите в те, що корупцію можна подолати?
— Подолати повністю — ні. Проте її можна певним чином зменшити. Прикладів країн, де корупцію перемогли цілком і повністю, немає.
— Від кого чи від чого це залежить?
— Ми розслідуємо, визначаємо причини й умови вчинення злочину. А органи законодавчої та виконавчої влади мають ухвалювати рішення, щоб їх усунути. Інакше не працює.
— В антикорблоці НАЗК—НАБУ—САП—ВАКС де найслабша ланка?
— Немає такої. Кожен робить свою роботу.
— Ви завжди кажете правду?
— Завжди кажу те, у що вірю сам.
— Скандал, який потрапив у пресу минулого тижня, — це для вас що?
— Подія, що відбулася в публічному просторі. Але я не бачу для себе чогось екстраординарного. Це один із невідʼємних ризиків у моїй роботі, які подекуди трапляються.
Про телефон Князєва, належні докази та конфлікт із Омельченком
— Йдеться, пане Олександре, не лише про вас, а насамперед про ключову інституцію антикорупційного блоку, яку довго й важко розбудовували й по якій завдано прямого удару. Але саме вам просто зараз доведеться пройти між Сциллою та Харибдою, аби спробувати захистити честь мундира, не завдавши шкоди розслідуванню справи Князєва. Телефон Князєва, заяви прокурора САП Олександра Омельченка про тиск на нього в межах справи та поява на плівках НСРД, викладених у публічний простір, вашого заступника Андрія Синюка — три основних питання, які варто максимально прояснити. Отже, в чому цінність телефона Князєва?
— Якщо говорити про вміст телефону, то в ньому, по-перше, можуть бути докази причетності інших осіб до злочину, який уже інкримінують ексголові Верховного суду, а, по-друге, докази вчинення інших злочинів. На сьогодні інформацію з телефону, яку успішно скопіювали, досліджують детективи НАБУ. Та лише за результатами дослідження ми ухвалюватимемо рішення, чи матиме телефон Князєва якесь резонансне значення для провадження. Ба більше, треба розуміти: на той факт і те провадження, в якому Князєву вже повідомлено про підозру, цей доказ ніяк не вплине.
За відомим епізодом щодо колишнього голови Верховного суду та адвоката (справа Князєва/Горецького. — І.В.) слідство фактично перебуває на фінішній прямій. Ми вже допрацьовуємо певні деталі й виходитимемо на завершення своєї роботи та відкриття матеріалів провадження стороні захисту. Стосовно причетності до цього епізоду інших осіб — тут треба ще працювати та збирати докази, оскільки на сьогодні їх недостатньо. Зокрема й щодо інших суддів Верховного суду. Робота тут триває. За іншими можливими епізодами злочинної діяльності цього угрупування також іще багато роботи.
— Які були варіанти розблокування телефону й хто ухвалює рішення, як із нього вилучити інформацію? Судячи із заяв Омельченка, проблема була в тому, як і де розблоковувати телефон: власними силами в Україні чи звертатися по допомогу до міжнародних партнерів у Польщі.
— Питання не в тому, які є варіанти, а в порядку оформлення будь-якого з варіантів. Експертні дослідження зазвичай організовують детективи, а завдання прокурора — простежити, аби було дотримано порядку. Адже є перелік підстав, коли доказ можуть визнати неналежним або недопустимим у суді. Якщо допущено порушення, й ці порушення мали наслідком втручання в права людини, ми не зможемо використати такий доказ у суді. Тому наше основне завдання — простежити, аби цей доказ належним чином вилучили, оглянули, оформили й направили на експертизу. Є порядок призначення експертиз, залучення спеціалістів і звернення по міжнародну правову допомогу.
— Тобто можна розблокувати телефон, але він не буде доказом.
— Так. Або буде доказом, який суд визнає неналежним. А це, зі свого боку, вплине на фінальний вирок: наскільки суворим він буде, чи потрапить людина за ґрати тощо. Тому головна особливість цього процесу — саме процесуально оформити так, аби він був належним і допустимим доказом у суді. Це головне, що потрібно зробити детективам і прокурору в цій ситуації.
Проблема ще й у тім, що в законодавстві є прогалини стосовно регулювання питань міжнародного компонента в експертизі й практику призначення експертиз за кордоном досить рідко застосовують. Тому потрібно зважувати всі нюанси. І це моє головне завдання, оскільки саме я як голова САП нестиму відповідальність за цю справу, бо всі ключові процесуальні рішення в ній, згідно з законом, ухвалюю я.
— Тоді поясніть, будь ласка, вашу версію конфлікту з Омельченком у вашому кабінеті. Бо коли читаєш коментарі, які публікують медіа, складається враження, що ви неадекватно відреагували на рішення процесуального прокурора у справі топкорупціонера Князєва звернутися саме до незалежних міжнародних партнерів-поляків.
— По-перше, не було конфлікту з Омельченком. Є робоча ситуація. Якщо я проводжу наради стосовно того чи іншого кримінального провадження, це не означає, що в мене конфліктна ситуація з будь-ким із учасників цього провадження. Це робочий процес. Ми дискутуємо завжди з детективами, прокурорами про те, як краще виконати ту чи ту іншу процесуальну дію. Чи як кваліфікувати ті чи ті дії. Але це не конфлікти, а звичайні робочі моменти, оскільки де два юристи — там три різних погляди.
По-друге, детективи НАБУ повідомили мені, що бачать ризик неправильного оформлення порядку направлення для дослідження саме цього речового доказу. Очевидно, я мав обговорити це з прокурором: якою є його позиція щодо цього питання й чому, на його думку, в НАБУ могли виникнути такі побоювання. Спочатку я поставив відповідні запитання іншому прокурору, який також займається цією справою, й той повідомив, що йому нічого не відомо про долю телефону. Старший детектив групи детективів також на той момент не знав подробиць, тому врешті ми мали розмову з Омельченком. Ось уся суть ситуації з ним. На цьому етапі моїм головним завданням було зробити так, аби уникнути ризиків для справи. І це, погодьтеся, адекватна позиція для керівника мого рівня відповідальності. Наскільки ж зрештою все правильно зроблено, побачимо, коли цей доказ досліджуватиме Вищий антикорупційний суд.
— Тобто телефон вже був у Польщі, а ви про це дізналися згодом? Тому у вас і була жорстка розмова з паном Омельченком?
— Саме тут найвужче місце тієї дороги, яку ви позначили на початку розмови. Я не можу вам описувати детально процедуру та послідовність дій щодо направлення й дослідження речового доказу в цій справі, оскільки це зашкодить самій справі. Але, повторюю, з мого боку не було жодних заперечень стосовно направлення телефону до Польщі, йдеться лише про необхідність дотримання порядку його оформлення, який передбачено законодавством.
Головне для нас зараз, що ми вже отримали цей речовий доказ: телефон розблоковано, його досліджують детективи. Ба більше, ніхто ні в САП, ні в НАБУ взагалі не розглядав питання про призначення експертизи телефону в Україні за стінами НАБУ. У випадках технічної спроможності та впевненості, що буде результат, детективи НАБУ завжди розблоковують телефони самі. Спроба розблокування телефону спеціалістами НАБУ не призводить до знищення інформації чи інших негативних наслідків. Інакше це вже розмова про довіру до НАБУ. Але якщо в детективів недостатньо ресурсів і можливостей, потрібно залучати іншу сторону, альтернативні можливості. І в цьому випадку був варіант із Польщею.
— Тобто про «допомогу» умовного Рувіна, на якому клейма ніде ставити, не йшлося?
— Так. Варіантів було два: розблокування телефону в Польщі та розблокування його в стінах НАБУ.
— Ще один важливий нюанс в історії з телефоном — позиція НАБУ. З ким погоджував своє рішення Омельченко, якщо не з вами? І з ким у разі потреби ділитиме відповідальність?
— Чи було відомо керівникам НАБУ про ці дії? Це краще запитувати в них. Але я вже сказав: була можливість припуститися процесуальних промахів у цій конкретній ситуації, про що мені повідомили детективи НАБУ, які розслідують це кримінальне провадження. Детективи й керівники НАБУ часто звертаються до мене з проханнями розібратися в ситуаціях, які можуть загрожувати кримінальним провадженням.
Про скорочення Омельченка, субординацію та можливі маніпуляції
— Проте прокурор Омельченко безпосередньо й публічно пов’язує своє звільнення або скорочення (?) з незалежною позицією у справі Князєва щодо епізоду з телефоном. І якщо про сутність позицій сторін у епізоді з телефоном ви вже висловилися, то про одночасне скорочення посади — ні.
— Те, що в САП відбуваються структурні зміни, й те, що там розслідують будь-яке кримінальне провадження, — геть не взаємопов’язані речі. Так, ми реорганізуємо структуру антикорупційної прокуратури. Те саме нещодавно відбувалось у НАБУ з приходом нового директора. В межах чинного законодавства розширюємо штат і посилюємо напрямки, що просідають. Наприклад, щодо досудових розслідувань ми вже роботу активізували.
У нас найкращі результати за весь період роботи антикорупційної інфраструктури загалом, і зараз ми фактично вдвічі збільшили свою ефективність. За шість місяців 2023 року направили до суду більше справ, ніж за весь 2022 рік. Але на деяких напрямах досі просідаємо. Йдеться насамперед про розгляд справ у ВАКС, де залежалися більш як 250 проваджень, зокрема щодо найгучніших справ за весь період діяльності інституцій.
Заслухавши стан розгляду справ у суді, ми дійшли висновку, що прокурори часто займають спостережну позицію, не використовують усіх передбачених законом можливостей для швидкого розгляду справи та притягнення винних осіб до відповідальності. У нас є справи, де підготовче судове засідання не відбувається понад 2,5 й навіть понад 3,5 року. А варто зазначити, що результатом роботи і НАБУ, й САП, а також головним критерієм нашої ефективності є саме кількість вироків винним особам і суми повернутих до бюджету коштів.
Є напрям розгляду матеріалів стосовно підготовки позовів про цивільну конфіскацію активів, — тут нас часто критикує НАЗК за те, що вони шлють десятки матеріалів, а ми готуємо одиниці позовів. За минулий рік ми передали до ВАКС лише три позови про цивільну конфіскацію, за цей рік — також три. Тому назріло рішення розширити управлінські можливості посади керівника підрозділу, яким керує Омельченко. Що ми власне й зробили. Також призначено в.о. керівників відділів у тих підрозділах, де керівники мобілізовані й перебувають у лавах ЗСУ. Тобто Омельченко може бути незадоволений майбутнім скороченням і мати власну версію щодо епізоду з телефоном. Однак пов’язувати це в одну історію, м’яко кажучи, неетично.
— Але все ж таки вони досить неетично збіглися.
— Прокурор Омельченко зробив свої заяви на тлі планового процесу реорганізації.
— Тобто ви хочете сказати, що прокурор Омельченко об’єднав ці дві історії і зманіпулював цим, аби зберегти свої позиції в САП, водночас послабивши ваші?
— Мотиви дій Омельченка мені невідомі, тож я їх не коментуватиму. Але не варто забувати, що кожен прокурор зобовʼязаний дотримуватися правил прокурорської етики й не допускати поведінки, яка дискредитує його самого та може зашкодити авторитету прокуратури.
— Тоді, будь ласка, проясніть іще раз теперішній статус прокурора Омельченка. У наказі нового управління його немає, але на засіданні у справі Князєва у ВАКС — є.
— По-перше, всі заяви Омельченка про звільнення чи скорочення не відповідають дійсності. На сьогодні Омельченко ознайомився лише з наказом про зміну структури САП. Із цим наказом ознайомились усі, і я зокрема. А про скорочення його посади відділ кадрів ОГП офіційно його ще навіть не інформував. Тобто формального повідомлення про скорочення ще взагалі не було. Хоча він чомусь про це заявляє. Але коли це справді станеться, Олександр Омельченко пройде всю встановлену законом процедуру: його поінформують про скорочення посади й натомість запропонують усі вакантні посади, зокрема в САП.
По-друге, керівник САП не має права відсторонити жодного прокурора САП. Тобто Омельченко залишається прокурором САП із усіма процесуальними повноваженнями. Групи прокурорів у кримінальних провадженнях, де він був старшим, не змінювалися. Тому він і був на засіданні суду.
— Омельченко знав про свою нерайдужну перспективу в межах планової реорганізації?
— Я не доповідаю Омельченку. Але минув майже рік, аби керівник САП міг оцінити роботу структурних підрозділів, дійти якихось висновків і ухвалити рішення. Якщо говорити про результати, то, відповідно до статистики з 2015-го по 2022 рік, перший відділ має найгірші показники. Загалом до суду він направив 30 проваджень. Для порівняння: шостий відділ направив майже вдвічі більше — 55 проваджень.
Своє бачення змін у структурі я ініціював перед генеральним прокурором, він мене підтримав, також цей крок погодив директор НАБУ, оскільки сам я не маю таких дискреційних повноважень.
— Пане Олександре, річ у тім, що будь-який чиновник вам скаже: часто реорганізація — це законний спосіб керівника позбутися неугодних або баласту. То Омельченко — неугодний чи баласт? Я дуже уважно читала коментарі щодо цього. У голови правління ЦПК Віталія Шабуніна стосовно Омельченка була дуже конкретна фраза: «Не треба малювати героя, тому що пан Омельченко зливав справи «Привату». Джерела кажуть, є цілий список справ, які нібито зливав Омельченко. У вас були якісь офіційні претензії до роботи Омельченка з таких серйозних приводів?
— Коли розслідували ці провадження, мене не було в САП.
— А хіба ви не цікавилися, коли прийшли, з якими людьми вам доведеться працювати?
— Я не можу адміністративно відреагувати на дисциплінарні проступки, вчинені до мого призначення. Термін притягнення до відповідальності — рік. Зрозумійте мене, будь ласка. Саме тому я принципово не кажу про минулі дисциплінарні проступки та дії Омельченка чи будь-кого іншого. Я мислю в масштабі всієї інституції. І як керівник бачу, де потрібно посилити інституцію і як це зробити ефективніше. І вже знайдено формулу, в межах якої можна буде збільшити ККД та посилити певні напрями роботи САП.
— Проте Омельченко вирішив боротися й подав до Ради прокурорів скаргу, що на нього чинять тиск. Можливо, цю горезвісну розмову у вашому кабінеті було зафіксовано? Як ви взагалі збираєтесь опонувати в цій дисциплінарній історії, за якою спостерігатиме вся країна?
— Я вже опоную, розмовляючи з вами. Але кожен прокурор має право подати таку скаргу, коли вважає, що є загроза його незалежності. Він її подав, і її мають розглянути відповідно до закону. Я не можу прогнозувати результатів розгляду. Але для себе не бачу загрози, оскільки жодного тиску з моєї сторони не було й цьому справді є підтвердження.
Про казус заступника Синюка, злив матеріалів НСРД і кампанію з дискредитації
— Ви знали про існування аудіофайлів до того, як вони з’явилися в медіа?
— Ні.
— Отже, люди, які займаються цією справою, не доповідають вам, що ваш заступник фігурує на плівках Князєва, а віддають ці записи журналістам? Як таке взагалі можливо?
— Зазвичай, коли відбувається документування спеціальних суб’єктів, яке, до речі, погоджує керівник САП, детективи та прокурори доповідають мені не весь масив інформації, а лише те, що стосується самої суті справи або документування іншого злочину, або ж, навпаки, свідчить про непричетність певної особи. Решта інформації, що не стосується суті справ, мене не цікавить. Оскільки документування в межах і оперативно-розшукових заходів, і кримінального провадження триває досить довго, об’єм інформації — величезний. Сам я все не перевіряю, оскільки фізично не зможу опрацьовувати й десяти відсотків таких матеріалів у всіх справах.
Але в цьому випадку керівник НАБУ, його перший заступник чи детективи групи були зобов’язані відразу повідомити мені про ці записи, й не може бути жодних виправдань, чому цього не було зроблено. Я не маю дізнаватися про це зі ЗМІ.
Можливо, детективи зробили ще якісь цікаві записи в цій справі, не знаю, стежитимемо разом за публікаціями в ЗМІ.
— Тобто ви не вважаєте нормальним те, що ваш заступник з’являється в справі про топкорупцію, а вам про це невідомо?
— Ситуація насамперед є ненормальною з погляду того, що відбувається розголошення в медіа матеріалів досудового розслідування, конкретних слідчих дій. І це вже другий випадок, коли розголошують дані досудового розслідування. Щодо першого — ми зареєстрували кримінальне провадження й доручили його розслідування Управлінню внутрішнього контролю НАБУ. Йдеться про оприлюднені в ЗМІ документи з місця обшуку. На це потрібно реагувати, встановлювати, хто допустив витік інформації, хто повідомив, яку частину було повідомлено. Тут багато питань. Можливо, це взагалі певні нерозсекречені матеріали негласних розшукових дій. Тому винних у цьому осіб треба притягнути до відповідальності.
— Це може бути дисциплінарне розслідування? Заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан подала відповідні заяви до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів і ДБР. І щодо можливих дій Омельченка, і щодо відсторонення Синюка на період розслідування.
— Може бути дисциплінарне провадження, а може бути й кримінальне.
— Щодо Синюка. Сама поява на плівках разом із поплічником Князєва адвокатом Горецьким колишнього протеже ОПУ й особисто Татарова на конкурсі САП — кричущий сигнал. Тому архіважливою є ваша реакція.
— Як доповів мені Синюк про спілкування з адвокатом Горецьким, перша зустріч у них була нібито випадковою, інша — з ініціативи адвоката та стосувалася представництва ним інтересів однієї з компаній, що фігурує в розслідуваннях НАБУ та САП. Синюк доповідав, що під час зустрічі Горецький цікавився роботою САП, і тому він припинив спілкуватися з цією особою. Надалі в цій ситуації всі питання, зокрема про те, чи не порушив він етичних стандартів, має з’ясовувати дисциплінарний орган. Але головне інше: мій заступник не входив до дуже вузького кола осіб, які були в курсі операції й того, що відбувається документування справи колишнього голови ВС. Тобто він не знав, що така справа є, до моменту, коли ми повідомили про це офіційно.
— Можливо, ще якісь шматки з’являться… Є інформація, що генпрокурор Костін — на черзі.
— Таких записів я теж не чув. У справі є сотні годин аудіоінформації, і яку саме частину було передано журналістам, має з’ясувати розслідування. Але несанкціоновані оприлюднення матеріалів НСРД у ЗМІ дуже сильно б’ють по репутації й НАБУ, й САП.
На записи, що стосуються справи, складають відповідні протоколи, й вони є в матеріалах цієї справи.
— Але як так вийшло, що Горецького затримали саме після того, як він почистив свій телефон?
— Тут не надто ефективно спрацювали детективи НАБУ й не змогли його вчасно затримати. Все планували взагалі інакше, але завжди є певний відсоток імовірності, що щось піде не так.
— Це велика втрата для слідства — телефон Горецького?
— Залежно від того, що там було, — ми цього, на жаль, не дізнаємось. Але важливо: це не впливає на сам епізод, за яким уже висунуто підозру.
— Але впливає на можливість розширити коло співучасників, які й надалі обіймають високі посади.
— На жаль.
— І все ж таки, для превенції можливих ризиків у такій важливій справі, чи відсторонять вашого заступника Синюка від обов’язків на час дисциплінарного розслідування, якого вимагає громадськість?
— Керівник САП не може відсторонити жодного прокурора в САП. Це можливо в межах або дисциплінарного, або кримінального провадження. І це робить генеральний прокурор. Чи буде надано оцінку діям Синюка в межах цього випадку? Так, буде. Я впевнений, що буде проведено розслідування й стосовно можливих дій Синюка, й оприлюднених записів, і зливів інформації в межах розслідування. На все це потрібно невідкладно реагувати й уживати заходів.
Питанням дисциплінарної відповідальності займається відповідний орган, який має розглядати скарги на дії прокурорів і допущені промахи. Стосовно реєстрації кримінального провадження за всіма цими фактами, наразі ми вивчаємо питання, як найкраще це зробити.
— Які у вас відносини з новим керівником НАБУ? Вам узагалі вдається спілкуватися с паном Кривоносом без присутності його заступника Гізо Углави, котрий, як стверджують наші джерела, й посадив його в крісло директора з мовчазної згоди Банкової? До речі, за моєю інформацією, саме Углава привів Омельченка на резонансний брифінг після затримання Князєва та Горецького, про що вас також не попередили. В мене таке враження, що ми зараз — усередині боротьби за вплив не лише в НАБУ, а в антикорблоці загалом. І ви — людина для старої/нової гвардії не надто зручна. Ще в момент вашого призначення лунала фраза: одна дисциплінарка — й недосконалий закон, який не має гарантій незалежності голови САП, дає змогу його зняти. Чи не відчуваєте ви, що це той самий удар, аби вас дискредитувати й усунути з посади голови САП? Чи це все-таки більшою мірою внутрішня історія, що стосується формування центрів впливу в самій САП? Або те й інше разом.
— Не думаю, що це саме такий удар. Що ж до взаємодії з НАБУ, головне — робити правильні висновки з тих проблем, які виникають у нашій роботі та комунікації. Іншого шляху до успіху я не бачу. І кейс Князєва це підтверджує. Тобто досі результат перемагав амбіції і, сподіваюся, так буде й надалі. Але встояти має не лише САП, а й НАБУ. Тому я б тут був акуратнішим із формулюваннями. Справді, в нас є певні природні робочі ситуації, коли ми дискутуємо, сперечаємося про порядок документування того чи того злочину. Але це більше робочі питання. Головне на сьогодні — не втратити довіри між інституціями, бо це зведе нанівець усі наші напрацювання.
Я впевнений у юридичній стороні цього питання зі свого боку. Як такого тиску на прокурора немає й бути не могло, бо однаково всі ключові рішення в цій процесуальній справі, згідно з законом, ухвалюю я.
— Чому ви в такому разі не прокоментували ситуацію, коли до вас звернулася журналістка із запитаннями стосовно скорочення Омельченка й телефону Князєва, а «відправили її до прес-служби»?
— Від самого початку перебування на посаді керівника САП я визначив пріоритет своєї роботи — безпосереднє процесуальне керівництво в антикорупційних справах, де потрібне залучення керівника САП, а також допомога іншим антикорупційним прокурорам. Як вам відомо, 13 прокурорів, а це 23 відсотки від загальної чисельності прокурорів САП, мобілізовано, а роботи стає дедалі більше, тому моє завдання — ефективний менеджмент за наявних ресурсів. Окрім цього, ви, мабуть, помітили, що я нечасто даю інтервʼю чи коментарі ЗМІ. Це відбувається не від нелюбові чи упередженості щодо медіа, а через те, що в моїй добі — 24 години й доступний мені час я першочергово приділяю справам.
На жаль, я фізично не встигаю швидко реагувати на запити журналістів і змушений просити допомоги моєї колеги. У САП насправді немає повноцінної прес-служби, є лише одна працівниця, відповідальна за всі комунікації. Ми потребуємо посилення й цього напряму в частині штату, але зараз надважливою є саме основна прокурорська робота. Сподіваюсь, із посиленням незалежності САП ми зможемо вдосконалити процедури, посилити команду, зокрема й комунікаційну, та вчасно й повно реагувати на запити журналістів.
Про перебіг розслідування справи Князєва, «мічені» гроші та невідомих суддів-хабарників
— Уже є багато публічних згадок про те, що кошти, отримані головою Верховного суду, призначалися іншим суддям. Ми навіть бачили фото конвертів. Для вас це — злив у медіа доказів, а для нас — шок. Коли країна дізнається імена чотирьох суддів Великої палати ВС і буде припинено інсинуації з варіантами прізвищ? У чому проблема? Де підозри? Це так категорично запитують люди.
— Самого факту вилучення мічених коштів недостатньо, щоб повідомити про підозру. Адже у слідства мусять бути й інші докази причетності особи до вчинення того чи того кримінального правопорушення. Стандарт доказування ВАКС є найвищим, і ми маємо йому відповідати, якщо хочемо зібрати належні й допустимі докази та перемогти. На сьогодні ці докази збирають, усі можливі способи їх зібрати досі не вичерпані.
— Скільки у вас залишилося часу, згідно з законом?
— За різними епізодами — різні терміни слідства, але часу маємо достатньо. Ми виходимо на фінішну пряму в справах, де за цим конкретним фактом повідомлено про підозру двом особам. А щодо причетності інших осіб до цього злочину справу розслідуватимуть далі. В нас є четверо суддів, у яких вилучено кошти. Ми їх допитуємо. Тобто час для збирання доказів іще є. Певні способи збирання доказів ми також отримали.
— А нічого, що суддів не відсторонено від роботи? Вони своїми брудними руками вершать правосуддя і можуть впливати на розслідування.
— Відсторонити суддю від посади або виконання повноважень можливо лише після набуття ним статусу підозрюваного. Таке питання може ініціювати перед ВРП лише керівник САП і лише після повідомлення про підозру.
— Іще працюючи над матеріалом щодо затримання Князєва, ми зафіксували численні контакти Горецького з представниками суддівської верхівки. Зокрема він спілкувався з представниками ВРП Оксаною Блажівською та Юлією Боковою. Плюс є фото, де він проминає будівлі Верховного суду в компанії голови Державної судової адміністрації Олексія Сальникова. Ви відстежуєте сигнали медіа, якось реагуєте?
— Детально досліджуємо всі контакти й можливі зв’язки. Це ретельна копітка робота, тобто документування відбувалося дуже давно. Ми почали документувати факт наявності певного бек-офісу при ВС іще фактично з листопада 2022 року. Спочатку це була оперативна робота, потім, на початку 2023 року, вона стала кримінальним провадженням.
— Тобто я правильно зрозуміла, що справа про підозру — на фінішній прямій, плюс розслідують справи чотирьох суддів ВС, які брали гроші… І ще за результатами вивчення матеріалів можуть виникнути нові епізоди?
— Так, усе правильно.
— А що може завадити розслідуванню?
— Найбільша небезпека — зливи інформації. Та щоб це подолати й стати стовідсотково ефективним антикорупційним органом, САП потрібні нові інструменти й незалежність.
Про назрілу реформу САП, реальне включення антикорупційного блоку, чинник влади, а також основні кейси топкорупціонерів читайте в другій частині інтерв’ю з Олександром Клименком.